Составить пересказ данного текста и план к немуколи в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози, звані мажами й мажарами, у неблизьку подорож.проводжали чумаків урочисто, всім селом. співали пісень, виголошували напуття, а сивий, статечний, найшанованіший у громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою небезпек дорогою.отаман востаннє оглядав своїх побратимів. зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій скруті. адже дорога важка, далека. можуть і нападники підстерегти. тоді чумакам доведеться відкласти батоги й узятися за пістолі, рушниці та шаблі, щоби не дати себе пограбувати, щоб дорогоцінна сіль припливла білою валкою аж із криму чи карпат до рідного села.їх палить немилосердне сонце, січуть дощі, періщать вітри, а вони тихо просуваються українськими степами. скриплять вози, ремиґають воли, минають дні, ночі, і звучать поміж високими могилами чумацькі пісні. вони розлогі, мов степ, і повільні, мов крок волів, сумні й веселі, але все-таки більше сумні, бо в кожній дорозі могла спіткати чумаків трагічна пригода. і хвороби їх скошували, і кулі ворожі. тому так часто в їхніх піснях ідеться про смерть чумака далеко від рідної хати.не тільки в криму чи в карпатах зустрічали наших чумаків. часом заходили вони й на дон, де навантажували мажі й мажари рибою і везли її в свої краї. бували й у різних європейських містах на ярмарках, скуповували весь необхідний для україни крам. отож чумацтво — не лише соляний промисел, а широка торгівля, здебільшого в міжнародних масштабах.мало хто знає, що чумацтво виникло ще в далекі часи київської русі, бо вже тоді з її земель вирушали в далекі мандри валки хоробрих і кмітливих людей. саме тоді й було прокладено їхній основний маршрут, що називався великим чумацьким шляхом, який подекуди перетинався зі знаменитим, знаним із давніх літописів «шляхом з варяг у греки». але справжнього розмаху цей промисел набирає на україні з кінця xv століття. щоб уявити весь масштаб чумацтва, досить навести хоча б такі цифри: за один сезон ці люди перевозили кілька мільйонів пудів риби й солі.закінчувався сезон, поверталися додому вкрай стомлені і виснажені дорогами чумацькі валки і, як козацькі дружини після бойового походу, недораховувалися багатьох поміж себе. матері й дружини оплакували загиблих, сиротіли дрібні діти. таке небезпечне було це ремесло. не кожен зважувався на нього. тільки люди з козацьким духом.давно відійшло в минуле чумацтво, полишивши нам після себе народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі часи. а ще полишило слід у високих небесах. безмісячної ночі там можна бачити світлу туманну смугу, зіткану з незліченної кількості зір. астрономи називають її молочним шляхом. а на україні вона з давніх-давен відома під назвою чумацького шляху.
1. Денис почепив рушницю на плече, і не сказавши нікому й слова кудись пішов. 2. У плавнях затривожилась дика птиця, і крякаючи не могла заспокоїтися. 3. Хрипко крякаючи, пролетів грак мало не черкаючи вершечків сонних дубів.4. Акорди бабиного літа зітхнувши, падають в траву. 5. Гайвороння злітало все вище, і віддаляючись наче тонуло у велетенському озері. 6.У молодості, він міг працювати не втомлюючись.7. Вона не звикла сидіти, склавши руки. 8. Іван із жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи. 9. Можна робити добрі справи, і не чекаючи похвали.
Объяснение:
Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце.
Початок розвитку цієї народної святині дали два православні монахи. Вони почали рити у землі печери, щоб жити там, майже не спілкуючись із зовнішнім світом. Таким чином, вони намагались найбільше з'єднатися з Богом. До них приєднувалось дедалі більше людей, і згодом ці печери перетворилися на великий монастир.
Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті слов'янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні споруди зовні, які потім переросли у великий, оточений кам'яною стіною комплекс із багатьма храмами. Тому зараз Києво-Печерська лавра поділяється на печери та наземну частину монастиря. Доречно було б додати, що лавра здобула таку назву через печери, які є її основою, та стала лаврою не миттєво, а упродовж багатьох століть, бо лаврою у ті часи були тільки наймогутніші монастирі. Взагалі на території України у ті часи існувало лише три такі лаври і Однією з них була Києво-Печерська.