Составить план соня
шього літа дуб був страшенно зди
вований: у гущавині його гілля ,
лася небачена досі істота – духа
жий на білочку звірок, тільки нал
маленький. мордочка гостре -
вуха великі, круглі, а хвіст до
звірок спустився на землю, набр
сухої трави і звив собі кубельце. пе.
репочив і почав полювати на слима.
ків, гусінь, комах різних. виходить, ще один захисник
з'явився, зрадів дуб.
пізніше всюдисуща сорока розповіла, що цього звірка со
нею звуть. дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо
той спав дуже мало, усе нишпорив у гіллі, на землю спускався
в пошуках їжі. і тепер, коли холоди настали, зрозумів, що
соня справді любить спати, зі свого благенького житла ще рано
восени перебралася в міцне гніздо вивільги, вкрилася, немовби
ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула. hi-
чого, до прильоту птахів прокинеться (а. давидов).​

Відповідь:

Іменникам властиві граматичні категорії роду, числа та відмінка.

Граматична категорія роду є фіксованою (незмінною). Розрізняють 4 роди: чоловічий (захисник, борець, герой), жіночий (воля, боротьба, незалежність), середній (життя, серце, майбутнє), спільний (нероба, невдаха, плакса). Не мають категорії роду іменники, які вживаються тільки у множині.

Граматична категорія числа є змінною. Більшість іменників може вживатись у формі однини та множини (герой - герої, війна - війни, перемога - перемоги). Є іменники, які не вживаються в однині (Суми, Бровари, Чернівці, Карпати) чи множині (вірність, звитяга, героїзм - переважно абстрактні поняття).

Граматична категорія відмінка представлена сімома формами: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний:

Н. Україна

Р.  України

Д.  Україні

З.  Україну

О.  Україною

М. (в)  Україні

К.  Україно

Не змінюються за відмінками незмінювані іменники (інтерв'ю, мас-медіа, радіо)

Пояснення:

Рушник супроводжував селянина протягом усього життя і в радості і в горі. Він завжди був символом гостинності — на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. Під час будівництва хати рушниками підіймали сволоки, потім ці рушники дарували майстрам. На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь. Особливо значну роль відігравав рушник у весільному обряді як один з найважливіших атрибутів. Рушники дарували старостам, перев"язували через плече, якщо на заручинах доходили до згоди. Такі рушники називали плечовими. Рушниками зв"язували руки молодим, бажаючи їм щасливого подружнього життя.