[г р и г о! р і й с к о в о р о д а!/ о д и! н з в и з н а ч н и! х г у м а н′ і! с т′ і в с в о г о! ч а! с у/ в і н б у в ш и! р о к о о! б і з н а н и й з т в о! р а м и с т а р о д а! в н′ і х і с у ч а!с н и х ф і л о!с о ф і в// в о л о д і! в л а т и!н с′ к о й у/ г р е! ц′ к о й у/ п о! л′ с′к о й у/ н′ і м е!ц′к о й у т а ц е р к о! в н о /с л о в й а!н с′ к о й у м о!в а м и// б а г а!т о й о г о! п о е т и!ч н и х т во!р і в т а в и с л о!в л′ у в а н′ н а б у! л и п о п у л′ а!р н о с′ т′ і с е!р е д н а р о!д у// г у м а н′ і!с т и ч н′ і/ д е ! м о к р а т и ч н′ і т а п р о с в і!т н е ц′ к і і д е й і г/ с к о в о р о д и! в п л и!н у л и н а ро!з в и т о к п е р е д о в о! й і ф і л о!с о ф с′ к о й і т а с у с п і!л′н о/п о л′ і т и!ч н о й і д у!м к и у к р а й і! н и/ а й о г о! п о е т и!ч н а с п а! д ш ч и н а з а к л а!л а п і д в а!л и н и к л а с и!ч н о й і у к р а й і!н с′ к о й і л і те р а т у! р и//]
Твір-розповідь про вчинки людей Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, до однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за до та увагу до його сім’ї.
[г р и г о! р і й с к о в о р о д а!/ о д и! н з в и з н а ч н и! х г у м а н′ і! с т′ і в с в о г о! ч а! с у/ в і н б у в ш и! р о к о о! б і з н а н и й з т в о! р а м и с т а р о д а! в н′ і х і с у ч а!с н и х ф і л о!с о ф і в// в о л о д і! в л а т и!н с′ к о й у/ г р е! ц′ к о й у/ п о! л′ с′к о й у/ н′ і м е!ц′к о й у т а ц е р к о! в н о /с л о в й а!н с′ к о й у м о!в а м и// б а г а!т о й о г о! п о е т и!ч н и х т во!р і в т а в и с л о!в л′ у в а н′ н а б у! л и п о п у л′ а!р н о с′ т′ і с е!р е д н а р о!д у// г у м а н′ і!с т и ч н′ і/ д е ! м о к р а т и ч н′ і т а п р о с в і!т н е ц′ к і і д е й і г/ с к о в о р о д и! в п л и!н у л и н а ро!з в и т о к п е р е д о в о! й і ф і л о!с о ф с′ к о й і т а с у с п і!л′н о/п о л′ і т и!ч н о й і д у!м к и у к р а й і! н и/ а й о г о! п о е т и!ч н а с п а! д ш ч и н а з а к л а!л а п і д в а!л и н и к л а с и!ч н о й і у к р а й і!н с′ к о й і л і те р а т у! р и//]
! - наголос
Твір-розповідь про вчинки людей
Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, до однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за до та увагу до його сім’ї.