Спішіть речення, розтавляючи пропущені розділові знаки. підкреслити члени речення любка принесла дідові харч у кутку і стояла під гілля груші схиливши голову й підперши щоку долонею.

Кохання — це глибоке й сильне почуття, яке базується на духовному переживанні, зацікавленості, симпатії та виявляється в самовідданому прагненні бути поруч із ним. Поняття любові багатозначне. Є любов до Бога, ідеї, людини, справи чи професіїКохання, повага, взаєморозуміння потребують постійної підтримки, потребують безперервного підкидання дров у спільний камін любові. Здобувши незалежність країни ні в якому разі не означає припинити боротись за неї далі, не розвивати її на краще. Так само й із коханням.

Але зараз річ піде не про спільну боротьбу за щасливе майбутнє, а про другу сторону цього почуття, - про біль для одного, і просто байдужість для другого користувача цією турботою, й любов’ю. Часто буває так, що наші почуття не взаємні. Тоді кохати стає складно. Кохання – це постійна робота, безперервне бажання зробити свої почуття палкішими і жагучішими. А, оскільки немає віддачі, і ми за свою працю і старання не отримуємо бажаного результату, ми глибоко страждаємо і розчаровуємося, втрачаємо сил і енергії. Для нас такі відносини стають випробуванням, в той час як для когось вони можуть бути просто насмішкою, чи глузуванням, чи ж холодним поглядом. Таким чином, бути коханим легко, бо ми не страждаємо, а кохати – складно.

Кожна людина наділена як позитивними, так і негативними якостями. Однією із позитивних людських чеснот є чемність. Але що таке чемність? І чи всі однаково її розуміють? Я вважаю, що однозначної відповіді на це питання немає. Адже скільки людей, стільки й думок. Особисто для мене чемність – певна форма взаємовідносин між людьми, доброзичливість. Це справді позитивна риса, яка вчить нас із повагою ставитись до оточуючих, розуміти людей. Чемна людина повинна мати високі моральні цінності, вміти гарно спілкуватися. А для сучасного світу та людина – рідкість. Ми вже почали звикати до того, що стали сірими тінями, схожими один на одного. Через це в нас поступово зникає індивідуальність.