Списати текст, розставляючи розділові знаки.

1. Ця смачна городня ліана з родини гарбузових огірок має дуже
довгу біографію шість тисяч років! 2. Батьківщиною огірків вважають Індію.
3. Там і зараз можна зустріти їхні зарослі в дикому стані. 4. Назва огірка на
санскриті співзвучна з іменем легендарного індійського князя потомство
якого нараховувало шістдесят тисяч людей. 5. Очевидно назва пов’язана з
великою кількістю зерняток у плодах тепер улюбленої скрізь рослини. 6.
За другою версією культура огірків зародилася у Південно-Східній Азії
звідки через Іран Афганістан і Малу Азію проникла в Європу. 7. Древні
єгиптяни шанували цей овоч тому прекрасні його зображення на
жертовних столах дійшли до наших днів. 8. А в Давній Греції та Римі його
вирощували в парниках круглий рік. 9. Слов’яни чи не першими в Європі
гідно оцінили цей овоч привезений із Візантії.

Виконайте завдання, укажіть номери речень, які підходять до
визначення.
(Їх може бути кілька, тому уважно аналізуйте текст)

1. Односкладне речення.
2. Безособове речення.
3. Неозначено-особове речення.
4. Вставна конструкція є в реченні.
5. Відокремлене означення є в реченні.
6. Відокремлена прикладка є в реченн речення.
8. Складне речення.
9. Тире ставиться у реченні.
10. Однорідні члени є у реченні.
11. Неоднорідні означення є в реченні.
12. Складений іменний присудок є в реченні.

Я от которые у меня есть

У поезії М.Рильського "Запахла осінь в"ялим тютюном"ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те,що ж найголовніше у житті,у чому його принада й щастя.
Художні засоби:
Форма вірша:сонет.
Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?"
Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий".
Авторський неологізм;"зорюють".
Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь".
Тема:Стан природи восени-старіння людини.
Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.

Тарас Григорович Шевченко - великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний внесок у духовну скарбницю людства. У своїй творчості він досяг на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслім полум'ям безкомпромісної справедливості, проникливої ​​мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, і йому, як нікому іншому, були близькі і зрозумілі страждання бідноти. Тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не було такої сторони життя, якої не торкнулося б перо Кобзаря. Разом з тим поет закликав усі народи об'єднатися і разом боротися проти царизму. Він вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і мати, і будуть люди на землі ( «І Архімед і Галілей ...») Тарас Григорович Шевченко ... Без його імені неможливо уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість безсмертна. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру і відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що вірші нашого Кобзаря - то одкровення, висловлені на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. І не одне покоління українських звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря. Коли я прочитала рядки Ліни Костенко «Кобзареві», я зрозуміла, як близькі і мені слова, якими поетеса звертається до нашого генія: Кобзар! Знову до тебе я приходжу, ти для мене - совість і закон ... Кобзарю, знаєш, нелегка епоха, цей двадцятий невгамовний вік. Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи ... Прости, що я дрібницями турбуй твій вічний, твій глибокий сон ... Т. Г. Шевченко - це вічний вогонь, ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Т. Г. Шевченка - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди зберігати в своєму серці той вогник любові до Батьківщини, який запалив поет своїми безсмертними творами.