Образ Марусі Чурай — це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVII ст., складаючи пісні, яких співала вся країна, а деякі з них співають і досі.
Якою видається читачеві Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки дар співати й складати пісні, але дар кохати, бути щирою та чистою .
Марусю називають у романі голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є. На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота, прагнення кращого якщо не для себе, то для свого народу залишається з Марусею до останніх її днів.
Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. За словами Івана, Маруся — це голос України, душа її. «Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах»,— каже про поетесу Іван Іскра. Таку ж характеристику дає дівчині и гетьман Богдан Хмельницький, який говорить, що «п пісні — як перло многоцвітне, як дивен скарб серед земних марнот».
Одна із багатьох, і, в той же час, одинока Маруся Чурай... Дівчина з легенди.
Розповідне: Я сьогодні відвідувала свою хвору бабусю.
Художній: І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала… За вікном світить жовто-гаряче сонечко.
Офіційно-діловий:
Довідка
Пан Москалець Андрій Володимирович мешкає в м. Києві з 5 липня 1988року за адресою: вул. Дачна, 5, кв. 6. Займає загальну житлову площу 36 кв. метрів.
Довідка видана для подання у Старокиівський райвиконком.
Начальник житлово-експлуатаційної контори
І. Л. Єрмоленко.
Науковий: Основою всієї господарчо-фінансової діяльності підприємства є отримання прибутку.
Публіцистичний: Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.
Образ Марусі Чурай — це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVII ст., складаючи пісні, яких співала вся країна, а деякі з них співають і досі.
Якою видається читачеві Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки дар співати й складати пісні, але дар кохати, бути щирою та чистою .
Марусю називають у романі голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є. На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота, прагнення кращого якщо не для себе, то для свого народу залишається з Марусею до останніх її днів.
Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. За словами Івана, Маруся — це голос України, душа її. «Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах»,— каже про поетесу Іван Іскра. Таку ж характеристику дає дівчині и гетьман Богдан Хмельницький, який говорить, що «п пісні — як перло многоцвітне, як дивен скарб серед земних марнот».
Одна із багатьох, і, в той же час, одинока Маруся Чурай... Дівчина з легенди.
Розповідне: Я сьогодні відвідувала свою хвору бабусю.
Художній: І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала… За вікном світить жовто-гаряче сонечко.
Офіційно-діловий:
Довідка
Пан Москалець Андрій Володимирович мешкає в м. Києві з 5 липня 1988року за адресою: вул. Дачна, 5, кв. 6. Займає загальну житлову площу 36 кв. метрів.
Довідка видана для подання у Старокиівський райвиконком.
Начальник житлово-експлуатаційної контори
І. Л. Єрмоленко.
Науковий: Основою всієї господарчо-фінансової діяльності підприємства є отримання прибутку.
Публіцистичний: Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.