Спишіть речення, підкресліть відокремлені означення. Визначте, чим виражені відокремлені означення ( прикметник із залежними словами, дієприкметник із залежними словами, іменник із залежними словами). Поясніть розділові знаки.

1.В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.
2. Мар`яна метнулась до мисника, вихопила з якоїсь блакитної посуди пундики, посипані справжнім цукром, і почала запихати в мою торбину.
3. Острів Смалений, найближчий із цілого архіпелагу островів, вони відвідали ще пуцьверінками-п`ятикласниками під час однієї з екскурсій.
4. Все це, накупане місячним маревом, висіювало росою, вигойдувало шелест і мінилося, наче хто його потихеньку зсовував з місця.
5. Гончар знову посміхається, а я, задоволений розмовою, попід віковими липами біжу та біжу до села.

Тіло жовте, Серце чорне: Тіло мовчить, А серце говорить. (Олівець)

Тоненьке, кругленьке, Серце чорненьке. Хто на його слід погляне, Думку його взнає. (Олівець)

Чорний Іван, Деревяний каптан, Де носом проведе, Там помітку кладе. (Олівець)

Сталевий коник по білому полю бігає, За собою чорні сліди залишає. (ручка)

У пеналі в неї дім, Поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати І перекази писати. (ручка)

То в клітинку, то в лінійку, Написати тут зумій-но, І намалювати дещо зможеш, Називаюся я … (зошит)

Чи в лінійку, чи в клітинку, Чистим був, та за хвилинку Мерехтить від цифр та літер. Здогадались, що це, діти? Ручці він говорить Це шкільний учнівський… (зошит)

в спілкування, як зазна¬чалося, відносять також впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності «слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові. Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов. До групи психологічних в впливу на людей належать на¬віювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий б впливу, як переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації, поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів. Переконання — це б впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам суспільства. Переконання не дасть належного результату, якщо його підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш», «зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством. Перекопувати словом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей, законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль: «Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум і волю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватися ні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Це шлях низь¬кий…, через це всі проти нього