Спишіть речення. Підкресліть вигуки. Які почуття й емоції виражає кожний з них (надпишіть зверху)?
1. – А ти не піддавайсь. Заповідь: “Не журись!” – хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар). 2. “Здрастуй, здрастуй, Прометею! А! Бунтуєш? – ну, бунтуй” (77. Тичина). 3. І от – метро. Ну, я вам скажу, це шту-у-ка! Казка! Наукова фантастика! (В. Нестайко). 4. – Ех, ви, наївні астронавти! (О. Ковінька). 5. Ой, диви, зброя козацька, справжнісінька! Ого-го шаблюка! Дай таку в руки старшині Паляничку, він тільки – рраз!.. (В. Нестайко). 6. Хай собі займаються своєю важливою справою, хай! (В. Нестайко). 7. Ах, як не хотілося йому падати, як не хотілося кидати автомата! (О. Довженко
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...
отец — Григорьев Сергей Викторович, частный предприниматель;
мать — Григорьева Елена Васильевна, частный предприниматель.Место проживания: г. Москва, ул. Остоженка, 12, кв. 154.23 марта 2013 г.ГригорьевМ.С. Григорьев