Спишіть, розкриваючи дужки. поясніть написання сполучників разом, окремо та через дефіс. немов(би), (немов)бито, (не)наче, (не)начеб(то), (ні)би, ніби(то), ні(ж), от(же), ото(ж), при(тім), при(тому), при(чім), при(чому), про(те), себ(то), тоб(то), цеб(то), що(б), як(би), як(що), за(те), або(ж), адже(ж), але(ж), бо(ж), коли(б), коли(б)то, отже(ж), хоча(б), хоч(би), дарма(що), для(того)щоб, замість(того)щоб, з(тим)щоб, (не)зважаючи на те що, (при) цьому, (та)й, (так)що, тимчасом(як), тому(що), через(те)що, отож(то), тим(то), тільки(но), тому(то).

. Визначити, до якої частини мови
належить слово.
2. Визначити твірне слово (із спорід-
нених — найближче).
3. Виділити в ньому твірну основу.
4. З ’ясувати словотворчі засоби
(афікси).
5. Визначити б словотворення.
6. Проаналізувати фонетичні зміни
при словотворенні (якщо відбулися).
7. Зробити умовний графічний запис
словотвірного аналізу.
Зразки розбору:
Подорожник
1. Іменник.
2. Дорога.
З .Дорог-.
4. Префікс по- і суфікс -ник.
5. Морфологічний (префіксально-
суфіксальний).
6. Чергування приголосних г — ж.
7. Подорожник *— дорога.
Миролюбний
1. Прикметник.
2. Мир любити.
3. Мир і люб-.
4. Інтерфікс (сполучний голосний) о і
суфікс -к-.
5. Морфологічні: основоскладання +
суфіксальний.
6. Миролюбний *- мир любити.
Граматика: морфологія, синтаксис
ПАМ ЯТАИТЕ!
дналіз слова за будовою — це вичленовування
частин (морфем), з яких слово складається, а
словотвірний р о з б ір передбачає з’ясування про­
цесу творення нового слова.
розрізняйте морфемний і словотвірний ана­
ліз слова.
Морфемний Словотвірний
пр^чидовШ пречудовий «т чудовий
^ . А Г — Г — ,
Јатінок0 затінок — тінь
міюдіст^д молодість молодий
ЛосаджеуШИ посаджений <— 'посадити ✓-'ч/’Ч І--- 1 'пииіцчц пишучи «— писати -./-чАА ^ І І « ма/іки змалку <— малии криголам0 криголам *— кригу.'ламати і 7\ роперечитцватц поперечитувати *- перечитувати

ответ:Завдання 2.

Напишіть твір-роздум на морально-етичну тему.

«Право називатися людиною»

(«Людина» — таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: «Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу». Він ніякий — ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама формує свою особистість. І найвищих форм підлості, так само як і благородства, людина може досягти сама саме тому, що вона людина. І їй самій необхідно обрати свій життєвий шлях. Тільки треба пам'ятати, що, на відміну від написаного на аркуші чистого паперу, вчинки людини не можна викреслити чи виправити. Ми говоримо «зла людина» і «добра людина». Отже, всі — люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як «людяність». І вже зла людина ніяк не може бути гуманною. А гуманність — це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність. Тож з погляду біології всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим запитанням повинен замислитися кожен.)

Объяснение: