Спишіть, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові
знаки.
1. А то що? Ну (ну) Чого ж ти замовк? (М. Кропивницький). 2. «Ой яка ж я
без листячка негарна!» – жахнулася молода берізка (О. Іваненко). 3. Гей (гей)
яка ж то повинна бути битва, коли у коней встає пара, як туман з моря, коли
стріли падають, як дрібен дощик, а мечі блищать, мов сонце у хмарі?! (М.
Стельмах), 4. Ах Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). 5. «Ого (го) (го)» –
кричали якомога дужче (Є. Гуцало). 6. Гей піду я в ті зелені гори, де смереки
гомонять високі (Леся Українка). 7. Та ми ох ми ще добре пам’ятаєм ганебний
час, коли навчили нас тюрму повсюдно називати раєм (М. Рильський). 8. Ов(ва)
Який розумний! (І. Нечуй-Левицький). 9. Та(й) орав чумак край дороги. Гей цоб
Цабе рябий тпру Край дороги (Народна пісня).

Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.

Дятел - цей птах відноситься до загону дятли . Вона переважно невеликого розміру. Зовнішній вигляд і особливості забарвлення залежать від виду . По всьому світу налічується близько 380 видів цих птахів. На території Росії головним чином зустрічаються великий строкатий , малий строкатий , зелений , сивий , трипалий дятли , а також звичайна крутиголовка і желна . У власне Дятлов виділяється чотири сім'ї . Мешкають дятли практично скрізь , де присутній деревна та чагарникова рослинність. На території Росії найчастіше дятли зустрічаються на лісових просторах , де птахи поїдають різних деревних комах.