Спишіть. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення. 1.Небо холодне та темне байдуже блимало зірочками (М.Коцюбинський). 2.Знесилена горем зморена хатнім теплом схилилась потім на бильце канапи і заснула незчувшись коли (О.Гончар). 3.Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм схожі на білих лебедів (О.Копиленко).4. Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові (М. Коцюбинський). 5.Це були неприємні і страшні озера з чорною водою і чорними торф’яними берегами (І.Багмут). 6.Зараз від дороги загороджений очеретяним тином починався Замфірів виноградник (М.Коцюбинський). 7.Зовні спокійний Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н.Рибак).
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !