Спродукуйте власний текст -міркування (до 3000 знаків) про доцільність, вмотивованість, аргументованість, коректність перечитування та самоцитування використовуючи при цьому і покликання і цитування​

Весна - це час, КОЛИ вся природа оживає. Нам здається, ЩО ми прокидаємося разом з нею. Я думаю, ЩО кожному знайомий запах розквітаючої бузку, кожному знайоме подих першого теплого вітерця. Багато хто не люблять цю пору року, ТОМУ ЩО сходять снігу, кругом з'являються калюжі, можна запросто забруднити одяг. Однак я не вважаю, ЩО за це можна не любити весну. Адже варто лише трохи потерпіти, ЩОБ потім з головою піти в оживає світ. Кожному знайоме це стан природи, КОЛИ вона передає своє пробудження в душі людей.
Варто звернути увагу на те, ЯК ведуть себе в цей період тварини, ЯК змінюються самі люди, ЯК змінюється все навколо. ЯКБИ люди були тільки уважніше, ТО вони б побачили, наскільки прекрасно це час року.

Йблискучішим ритором Стародавньої Греції, владарем дум був всесвітньо відомий Демосфен (384—322 до н. е.), промови якого, насичені фактичним матеріалом, містили чимало особистих відзначалися динамічністю, переконливою аргументацією й чіткістю. Для Демосфена була характерна артистична манера триматися на трибуні, що також сприяло його успіхові як оратора. В суді Демосфен виступав як адвокат. Сучасники так характеризували Демосфена: «Нашого ритора з його умінням все запалювати і трощити своєю силою і владою можна порівняти з вихорем або блискавицею» '.

Демосфен жив у епоху, коли закінчувався період народоуправління. Він намагався зберегти віджилки лад і своїм життям заплатив за вірність переконанням та ідеалам. До наших днів дійшло тридцять промов Демосфена, зокрема найвідоміша — про жінок. Жодна з них не є плодом імпровізації, а результатом тривалої, скурпульозної праці, покладеної на віднайдення теми, її розвиток, схематизацію плану, на відпрацювання стилю, шліфування виразів.

Великий трудівник Демосфен цілі ночі проводив за роботою, тому його недруги говорили, що промови Демосфена тхнуть лампадним маслом, яке він спалював у величезній кількості. Але такі твори здавалися свіжими й чарівними, ніби щойно вилились із грудей: вони були наповнені життям, емоціями і, як творіння Фідіаса, не мали на собі жодних слідів різця.