Створити словниковий диктант за таблицею на с.86 підручника: до кожного з восьми правил - підібрати з орфографічного словника по 6 прикладів. Фото буде закріплено. Підручник 10 клас Олександр Авраменко.
народна дума "Сестра і брат" Через високії ліси Ясним соколом перелини, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Через великії города Сивим голубоньком перелини, Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка" У святую неділеньку рано-пораненьку То не сива зозуля кувала Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала, Та у найми не пускала, Чужим людям на поталу не давала І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти, Вдове старая, Куди-небудь проживати Будуть пить-гуляти, То тут тобі спокою не буде; Бо будуть у синіх каптанах. У китаєвих штанях, А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина, Молодая челядина...
ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.
дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.
тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...
ответ:
ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.
дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.
тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.