Світає
1. Одна за одною гаснуть зірки на небі. 2. Синє небо на сході стало блакитне, згодом по обрію рожева смужечка й розлилася по всьому небосхилі. 3. І вода в ставку, і краплини роси на траві – все стало рожеве в ці хвилини. 4. І туман розлився кругом: у долині, над річкою, над селом. 5. Високо в небі злетів жайворонок і співає. 6. Його маленькі крильця вже освітило сонце. 7. І крильця стали рожеві. 8. Ось-ось із-за обрію випливе золоте покотьоло. 9. О, жайворонок співає, а я вже бачу сонце!
Визначте вид міжфразового зв’язку написаного тексту(0,5б.):

Самостійна пошукова робота
Знайти й підкреслити в тексті засоби міжфразового зв’язку(1,5б.)
Виконання тестових завдань (за текстом «Світає») (5б.)
1. Установіть відповідність між словом та правилом написання м’якого знака в ньому.
1. Маленький А. У дієслівних формах дійсного й наказового Крильця Б. У суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.
3. По всьому,
покотьоло В. Після м’якого л перед наступним приголосним.
4. Гаснуть Г. У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ість-.
Д. Після м'яких приголосних у середині складу перед о.
2. Доберіть правило до написання слів смужечка, над річкою.
А. М’який знак не пишеться після р у кінці складу або слова.
Б. М’який знак не пишеться після н перед ж, ч, ш, щ.
В. М’який знак не пишеться після шиплячих.
Г. М’який знак не пишеться після ц у кінці запозичених іменників чоловічого роду.
3. Написання ненаголошених е, и можна перевірити за до наголосу в усіх словах, ОКРІМ:
А. розлилася;
Б. злетів;
В. над селом;
Г. хвилини.
4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку:
А. з/за, із/за, з/посеред
Б. з/під, за/ради, з/проміж
В. за/для, з/попід, з/поза.
5. Слово, утворене поєднанням основ, вжито в реченні:
А. другому;
Б. четвертому;
В. восьмому.
6. Складним безсполучниковим є речення:
А. перше;
Б. друге;
В. п'яте.
7. Складносурядним є речення:
А. третє;
Б. четверте;
В. дев'яте.
8. Узагальнювальне слово вжито після однорідних членів у реченні:
А. другому;
Б. третьому;
В. четвертому.
9. Узагальнювальне слово вжито перед однорідними членами у реченні:
А. третьому;
Б. четвертому;
В. п'ятому.
10. Витлумачте значення слова покотьоло
А. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини
Б. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра
В. Дерев’яна дитяча іграшка, що має форму обруча

Я вважаю, що зрада — це один із найбільших гріхів у взаєми­нах між людьми. Її причини бувають різними, тому в одних ви­падках їй немає прощення, а в інших, зважаючи на щире каяття в скоєному, людину можна пробачити.

Найбільш руйнівною є зрада, замаскована високими словами, в основі якої — корисливі й егоїстичні інтереси. Вона, як ракова пух­лина, поширюється, розростається в паралізованому корупцією суспільному організмі, знищуючи життєздатні сили, — це те, що не може бути виправданим і прощеним. Яскравий приклад — злочин колишнього очільника України Віктора Януковича, який обкра­дав і принижував мільйони людей, забираючи останнє у звичай­них громадян, торгуючи інтересами України, віддаючи свою дер­жаву в пазурі сусіду. Наскільки цинічним і безсовісним треба бути, щоб удавати при цьому, ніби нічого страшного не відбувається! Таким продажним політичним діячам місце на смітнику історії.

Буває зрада через незнання чогось, або через слабкість, або че­рез випадковість. Її наслідком е щире розкаяння, але пробачити грішника зможе тільки людина великодушна. Іноді прощають то­го, кого люблять, сподіваючись знайти втрачене щастя. Та для того, хто зрікся часточки самого себе, переступ не минає безслід­но. Прикладом багатогранного художньо-філософського осмис­лення цієї проблеми можуть бути стосунки Мавки й Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка не думає про помсту Килині чи Лукашевій матері, які завадили її щастю, і, маючи можливість покарати, прощає всіх. А от Лукаш навіки втратив те найкраще, що жило в його душі.

Отже, зрада буває різною й залежить від різних обставин. Під­лих користолюбців не можна прощати. А в особистому житті, оцінюючи ситуацію, кожен має сам вирішувати, чи вірити каяттю того, хто скоїв цей гріх, чи можна йому пробачити, хоча гіркота зради із серця не зникає.

Я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. Загалом гідність - це кілька понятть, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. Раз у раз виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.

На мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. Людина, яка не лукавить, не обманює, не бажає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. Така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. Бути гідною людиною - це дуже важливо. То ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця!