Жила в лісі сорока і постійно всім брехала. Але ніхто її не міг впіймати на брехні, тому звірі їй вірили.
Одного разу вона сказала, що заєць буцімто не може стрибати, і тому він невдаха. Над зайцем всі почали сміятися, і він ледь не помер від сорому. Але потім він, поки сорока спала, зібрав усіх лісових звірів і показав усім, як гарно він може стрибати. Всі були вражені та обурені на брехливу сороку. Тут то заєць і запропонував провчити нахабу.
Всі звірі у лісі почали казати, що пір`я у сороки несправжнє. Це продовжувалося десять днів, всі соромили сороку і сміялися над її «штучним» пір`ям. Тоді сорока зрозуміла, як погано вона чинила, прибігла до всіх та попросила вибачення. З того часу вона казала лише правду та ніколи більше не брехала. А ще всім іншим казала, що брехня - погана, а правда - найкраща. Добре жилося тваринкам у лісі з того часу.
- Чому ти докоряєш мені за неінтелігентніст? Що тобі дає інтелігентність.
-Для мене, як людини начитаної та високоосвіченої , інтелегентність дає право на повагу інших.
-А ось для мене інтелігентність, у першу чергу, тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. Тому інтелегентність на мою думку дає моральне задоволення.
-Про яке моральне задоволення ти взагалі кажеш? Хіба інтелегентність потрібна не для тог, щоб тебе визнавали людиною культурною, і ставилися до тебе добре?
- Так, звичайно. Але саме це добре ставлення і визнання дарує душевну втіху. Як добре розуміти, що ти проявиш розуміння, терпиме ставлення до світу і до людей і до тебе теж проявлять взаємні почуття.
-Тобто ти хочеш сказати, що ввічливість, скромність, доброта, совість, відповідальність, честь та гідність є лише для втіхи самолюбства?
-Не розумієш ти мене, ніяке це не самолюбство. Просто повядячись ітелегентно ти вдосконалюєш своє оточення. А оточення потім вдосконалюю тебе!
Жила в лісі сорока і постійно всім брехала. Але ніхто її не міг впіймати на брехні, тому звірі їй вірили.
Одного разу вона сказала, що заєць буцімто не може стрибати, і тому він невдаха. Над зайцем всі почали сміятися, і він ледь не помер від сорому. Але потім він, поки сорока спала, зібрав усіх лісових звірів і показав усім, як гарно він може стрибати. Всі були вражені та обурені на брехливу сороку. Тут то заєць і запропонував провчити нахабу.
Всі звірі у лісі почали казати, що пір`я у сороки несправжнє. Це продовжувалося десять днів, всі соромили сороку і сміялися над її «штучним» пір`ям. Тоді сорока зрозуміла, як погано вона чинила, прибігла до всіх та попросила вибачення. З того часу вона казала лише правду та ніколи більше не брехала. А ще всім іншим казала, що брехня - погана, а правда - найкраща. Добре жилося тваринкам у лісі з того часу.
- Чому ти докоряєш мені за неінтелігентніст? Що тобі дає інтелігентність.
-Для мене, як людини начитаної та високоосвіченої , інтелегентність дає право на повагу інших.
-А ось для мене інтелігентність, у першу чергу, тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. Тому інтелегентність на мою думку дає моральне задоволення.
-Про яке моральне задоволення ти взагалі кажеш? Хіба інтелегентність потрібна не для тог, щоб тебе визнавали людиною культурною, і ставилися до тебе добре?
- Так, звичайно. Але саме це добре ставлення і визнання дарує душевну втіху. Як добре розуміти, що ти проявиш розуміння, терпиме ставлення до світу і до людей і до тебе теж проявлять взаємні почуття.
-Тобто ти хочеш сказати, що ввічливість, скромність, доброта, совість, відповідальність, честь та гідність є лише для втіхи самолюбства?
-Не розумієш ти мене, ніяке це не самолюбство. Просто повядячись ітелегентно ти вдосконалюєш своє оточення. А оточення потім вдосконалюю тебе!