Ть будь-ласка там всього два завдання
1.підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
а ця подорож неждана, як грім на сніжній рівнині.
б а може, то така правда, як на вербі груші.
в це було, як співав соловей над рікою.
г як нема чого їсти, то й святий збунтує.
д розкажи мені, зоре, як правильно жити.

2. виберіть складнопідрядне речення, частини якого з’єднані за сполучника.
a) ти знаєш, що ти людина? (в. симоненко)
б) не все те отрута, що неприємне на смак (г. сковорода).
b) хіба б я висловив словами все те, що серцем відчував (а. малишко).
г) ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день (л. костенко).

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є

не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото,

але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що

відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже,

незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки

змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до

свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.

Для мене незалежність – це,

насамперед, можливість говорити те, що

ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді

трохи неправильну, але все ж могти

будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в

якому разі не можна плутати свободу із

вседозволеністю. Адже незалежність –

це перш за все відповідальність за власні

дії.

Чи справді бути незалежним так

легко? Я вважаю, що ні, бо за справжню

незалежність треба боротися, працюючи

над собою щодня. Впродовж віків багато

хто намагався обмежити нашу свободу,

але ми повинні залишатись незламними,

як і наша вільна і незалежна держава.