На початку весни з вирію до нас на батьківщину повертаються наші птахи.Вони привертають увагу жвавою поведінкою, характерною для всіх птахів весняної пори. Приліт йде не абияк, а в чіткому порядку: першими до нас весною прилітають ті птахи, які відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що відлетіли першими.Одними з перших повертаються з півдня граки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – перші вісники весни.Слідом за граками прибувають шпаки іжайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня. В середині квітня прилітають білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі, солов’ї та багато інших птахів.Пташки, які збирають на землі зерна чи клюють бруньки – зяблики, щогли, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки, горихвістки, ластівки, дрімлюги чекають, коли вилітають мухи, комарі, метелики.Під час міграцій птахи, безумовно, ніколи не летять з властивою для них максимальною швидкістю. Такий напружений політ може бути тільки під час переслідування здобичі або врятування від ворогів. Весняний переліт відбувається з яскраво виявленим сильним прагненням просування вперед: затримок буває порівняно мало. Відстань, яку за одну ніч може подолати вальдшнеп, під час польоту, дорівнює 400 – 600км. Стільки само, приблизно, пролітають за добу чорногузи під час весняного перельоту. Восени вони летять повільніше.
