- Вибачте, можете передати за проїзд. - Попросив пасажир у автобусі.
- Звісно, - Сумно відповідає чоловік.
- У вас щось траплося?
- Зараз в цій країні завжди щось трапляється, то вб'ють когось, то без даху залишать. - Відповів чоловік.
- Це ви про що? - спитала інша жінка.
- Я про події на сході України, як можна про це не знати. Стільки людей там помирає, стають інвалідами. Стільки людей залишилися без рідних, тому що вони пішли на цю війну.
- А так що саме з вами трапилося? - спитав майже не весь автобус.
- А я втратм все. У мене колись був й будинок, й родина, й машина, але будинок весь обстріляли, мого батька й двох братів вбили, й сина вбили, а машину підірвали. - Сказав чоловік й з його ока побігла сльозинка. - Мені пора вже моя зупинка. - Сумно промовив чоловік й пішов до вихода.
Колись люди, які жили на Донбасі були звичайними українцями, які жили мирно й спокійно. А зараз ці люди або помирають на війні, або стають бездомними.
1 В село, гарбузиння, насіння, ребро
2 Б В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич
3 Г дріжджі, канікули, ковзани, штани, сани, Саяни;
4 Г Задача, груша, мережа – іменники І відміни мішаної групи;
5 Ґ пане прокуроре, Маріє, земле, добродію Іване, Андрію Павловичу.
6 В) листя, сонце, серце
7 Д група, полк, загін, отара, рота.
8 а) шимпанзе, есперанто, протеже, УТН;
9 Д Дівчина, теща, недотепа, Ілля, дітвора.
10 А Сибір, вим’я, антена, нехворощ, депо.
11 В Харків, вольт, язик;
12 Б радіо, рагу, Альпи, двері, лісничий;
13 А багатший, більш вірогідний, найрозвинутіший, найбільш цивілізований
14 Г скромний, малий, солодкий
15 В) вчорашня розмова, батьківські збори, дерев’яні сходи;
16 В Франкові заклики, ненин голос, cлюсарів інструмент
Объяснение:
- Вибачте, можете передати за проїзд. - Попросив пасажир у автобусі.
- Звісно, - Сумно відповідає чоловік.
- У вас щось траплося?
- Зараз в цій країні завжди щось трапляється, то вб'ють когось, то без даху залишать. - Відповів чоловік.
- Це ви про що? - спитала інша жінка.
- Я про події на сході України, як можна про це не знати. Стільки людей там помирає, стають інвалідами. Стільки людей залишилися без рідних, тому що вони пішли на цю війну.
- А так що саме з вами трапилося? - спитав майже не весь автобус.
- А я втратм все. У мене колись був й будинок, й родина, й машина, але будинок весь обстріляли, мого батька й двох братів вбили, й сина вбили, а машину підірвали. - Сказав чоловік й з його ока побігла сльозинка. - Мені пора вже моя зупинка. - Сумно промовив чоловік й пішов до вихода.
Колись люди, які жили на Донбасі були звичайними українцями, які жили мирно й спокійно. А зараз ці люди або помирають на війні, або стають бездомними.