Вважає на пальцях; читає по складах; ходить по кімнатах; по добрій волі; консультації по п'ятницях; як звичайно; дивлячись по погоді; у напрямку до міста; я до вас у справі; у вихідні дні; за власним бажанням; за нашими підрахунками; у зв'язку з чим; їздити по селах; на прохання; перший за рахунком; виплати по безробіттю; у спадок; на мою думку; захід щодо підвищення трудової дисципліни; з приводу чого за течією; по помилці; товариш по школі; по відношенню до мене; йти по берегу; екзамен з математики; наказ по університету; комісія зі складання акту; Журба по батьківщині
У глибокому яру, між двома стовбурами могутніх ясенів, горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало вгору, розганяючи хвилі густої темряви. У світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху, і в різноманітному одязі, та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне.
Тільки одне в цих людей було спільне - це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена, обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи.
Вважає на пальцях; читає по складах; ходить по кімнатах; по добрій волі; консультації по п'ятницях; як звичайно; дивлячись по погоді; у напрямку до міста; я до вас у справі; у вихідні дні; за власним бажанням; за нашими підрахунками; у зв'язку з чим; їздити по селах; на прохання; перший за рахунком; виплати по безробіттю; у спадок; на мою думку; захід щодо підвищення трудової дисципліни; з приводу чого за течією; по помилці; товариш по школі; по відношенню до мене; йти по берегу; екзамен з математики; наказ по університету; комісія зі складання акту; Журба по батьківщині
У глибокому яру, між двома стовбурами могутніх ясенів, горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало вгору, розганяючи хвилі густої темряви. У світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху, і в різноманітному одязі, та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне.
Тільки одне в цих людей було спільне - це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена, обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи.