Так я люблю зиму. Люблю, але не обожнюю. Чому? Напевно не тому що я народився взимку, бо мерзну як і всі. А якщо ви мене спитаєте, яка пора року мені подобається найбільше, то я відповім: весна і осінь. Весна –за те, що все народжується і оживає. Осінь – за те, що все вмирає і готується до зими. Це перехідні сезони. В них є якийсь дух змін, що надихають мене жити далі. А чому ж я люблю зиму? Спробую передати.
Зима – це не лише холод та порожнеча як в одному з старих, відомих анекдотів про мужика та горілку. Зима – це чарівний час, коли все начебто завмирає і в той же час жевріє тиха казкова таємниця про нове життя. Саме зиму я вважаю найбільш таємничою серед інших часів року. Коли я дивлюся на чорне зимне небо, на зіркі, вони мені здаються яскравішими та холоднішими ніж зазвичай. Здається, що космічний холод пронизує тебе з глибин Всесвіту. Влітку зірки тепліші.
За що я люблю зими За що ж я люблю зими? Вам напевне цікаво. Ось, буває, виходиш взимку на вулицю, а мороз лагідно пестить твої щоки, дивишся навколо – краса. Все навкруги усіяно снігом: хатинки та дерева наділи снігові шапки, озера вкрилися льодяною плівкою, наче тоненьким склом. Де-не-де модно побачити сліди людей, тварин, птахів. Усі вони кудись поспішають, не встигаючи помітити таку красу...
Зима – це не лише холод та порожнеча як в одному з старих, відомих анекдотів про мужика та горілку. Зима – це чарівний час, коли все начебто завмирає і в той же час жевріє тиха казкова таємниця про нове життя. Саме зиму я вважаю найбільш таємничою серед інших часів року. Коли я дивлюся на чорне зимне небо, на зіркі, вони мені здаються яскравішими та холоднішими ніж зазвичай. Здається, що космічний холод пронизує тебе з глибин Всесвіту. Влітку зірки тепліші.
За що ж я люблю зими? Вам напевне цікаво. Ось, буває, виходиш взимку на вулицю, а мороз лагідно пестить твої щоки, дивишся навколо – краса. Все навкруги усіяно снігом: хатинки та дерева наділи снігові шапки, озера вкрилися льодяною плівкою, наче тоненьким склом. Де-не-де модно побачити сліди людей, тварин, птахів. Усі вони кудись поспішають, не встигаючи помітити таку красу...