Той ранок був погожий і сонячний. У високості жодної хмаринки. Сонце щедро посилало золоте проміння на землю. Небо рожевіло, ясніло, мінилося барвами. Прокидалося гомінливе лісове птаство. Ніщо не віщувало біди. По лісі спокійною ходою йшов незнайомець з корзиною в руках, уважно приглядаючись до землі. Звичайно, він шукав гриби. Ось чоловік сів на пеньок, запалив сигарету,задумався. Відпочивши, вирушив у дорогу, а недопалок кинув на землю. Сухе листя почало диміти і враз спалахнуло яскравим вогником. Полум’я все більше і більше розгоралося. Пожежа! У лісі стало душно,стурбовано кричали птахи, втікали, рятуючись від небезпеки, звірі. Лісовою стежкою, весело розмовляючи, йшли юні туристи. Вони жартували і сміялися. Раптом відчули запах диму і побачили наляканих лісових мешканців, які мчали в одному напрямку. Діти кинулись вперед. Перед їхніми очима постала страшна картина: вогонь пожирав усе на своєму шляху. На щастя, у них був мобільний телефон, і діти змогли викликати пожежників. А самі тимчасом заходились рятувати ліс від пожежі: згрібали сухе листя, заливали вогонь водою. Ставало нестерпно душно, піт застилав очі. Приїхали вчасно пожежники і вогонь загасили. Тільки попіл та чорне згарище нагадували про нещастя. Ще довго велися розмови про сміливих рятівників лісу.
Той ранок був погожий і сонячний. У високості жодної хмаринки. Сонце щедро посилало золоте проміння на землю. Небо рожевіло, ясніло, мінилося барвами. Прокидалося гомінливе лісове птаство. Ніщо не віщувало біди. По лісі спокійною ходою йшов незнайомець з корзиною в руках, уважно приглядаючись до землі. Звичайно, він шукав гриби. Ось чоловік сів на пеньок, запалив сигарету,задумався. Відпочивши, вирушив у дорогу, а недопалок кинув на землю. Сухе листя почало диміти і враз спалахнуло яскравим вогником. Полум’я все більше і більше розгоралося. Пожежа! У лісі стало душно,стурбовано кричали птахи, втікали, рятуючись від небезпеки, звірі. Лісовою стежкою, весело розмовляючи, йшли юні туристи. Вони жартували і сміялися. Раптом відчули запах диму і побачили наляканих лісових мешканців, які мчали в одному напрямку. Діти кинулись вперед. Перед їхніми очима постала страшна картина: вогонь пожирав усе на своєму шляху. На щастя, у них був мобільний телефон, і діти змогли викликати пожежників. А самі тимчасом заходились рятувати ліс від пожежі: згрібали сухе листя, заливали вогонь водою. Ставало нестерпно душно, піт застилав очі. Приїхали вчасно пожежники і вогонь загасили. Тільки попіл та чорне згарище нагадували про нещастя. Ще довго велися розмови про сміливих рятівників лісу.