Інтелігенція — це розум і рушій нації. Здавна вона визначала найголовніші процеси — державотворчі, культурні, освітні, наукові — у житті кожної країни. Напевно, багато хто замислювався про сутність справжньої інтелігентності. Якою ж має бути інтелігентна людина? Хтось упевнений, що справжній інтелігент — це людина неабиякого інтелектуального рівня, освіти. Інші переконані, що навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо існує чимало прикладів морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, відомі зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простих, які не мають дипломів. Тож, кажуть інші, інтелігентність наявністю диплома не визначається. Інтелігентна людина — це людина духу. А як уважаєте Ви?
Підтримайте чи спростуйте думку, що справжній інтелігент — це людина «духу».
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я погоджуюся з цією думкою, бо впевнена, що справжній інтелігент — це людина високої внутрішньої культури, сповнена почуття власної гідності, глибокої поваги до інших людей. Це особистість, яка має тверді переконання й не поступається ними навіть під тиском матеріальної скрути, життєвих спокус, погроз можновладців. Можливо, найголовнішою рисою інтелігентності є внутрішня свобода та незалежність думки. Інтелігентна людина залишається такою, як є, за будь- яких обставин. А ще інтелігент — це завжди патріот, який уболіває за долю Батьківщини.
Кажуть, що однією з головних ознак інтелігентності є освіченість. Я частково погоджуюсь із цією думкою. Частково, тому що не завжди навіть висока освіченість є гарантією інтелігентності. Сьогодні маємо чимало прикладів морального невігластва саме серед людей високоосвічених. І навпаки, зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури знаходимо серед тих, хто не має диплома. Прикладом може слугувати Катерина Білокур, неосвічена селянка, яка самотужки сягнула нечуваних висот у малярстві.
На мою думку, доволі точно дає настанови, гідні поведінки інтелігентної людини, Іван Франко в поезії «Не високо мудруй»:
Не високо мудруй,
Але твердо держись,
А хто правду лама,
З тим ти сміло борись!
Не бажай ти умом
Понад світом кружить;
А скоріш завізьмись
В світі праведно жить.
Отже, справжній інтелігент — це людина «духу». Прикладів справжніх лицарів духу не так уже й мало: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко та інші. Приклади справжніх лицарів духу спонукають кожного з нас до самовдосконалення, прагнення бути справжніми інтелігентними людьми.
Інтелігенція — це розум і рушій нації. Здавна вона визначала найголовніші процеси — державотворчі, культурні, освітні, наукові — у житті кожної країни. Напевно, багато хто замислювався про сутність справжньої інтелігентності. Якою ж має бути інтелігентна людина? Хтось упевнений, що справжній інтелігент — це людина неабиякого інтелектуального рівня, освіти. Інші переконані, що навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо існує чимало прикладів морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, відомі зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простих, які не мають дипломів. Тож, кажуть інші, інтелігентність наявністю диплома не визначається. Інтелігентна людина — це людина духу. А як уважаєте Ви?
Підтримайте чи спростуйте думку, що справжній інтелігент — це людина «духу».
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я погоджуюся з цією думкою, бо впевнена, що справжній інтелігент — це людина високої внутрішньої культури, сповнена почуття власної гідності, глибокої поваги до інших людей. Це особистість, яка має тверді переконання й не поступається ними навіть під тиском матеріальної скрути, життєвих спокус, погроз можновладців. Можливо, найголовнішою рисою інтелігентності є внутрішня свобода та незалежність думки. Інтелігентна людина залишається такою, як є, за будь- яких обставин. А ще інтелігент — це завжди патріот, який уболіває за долю Батьківщини.
Кажуть, що однією з головних ознак інтелігентності є освіченість. Я частково погоджуюсь із цією думкою. Частково, тому що не завжди навіть висока освіченість є гарантією інтелігентності. Сьогодні маємо чимало прикладів морального невігластва саме серед людей високоосвічених. І навпаки, зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури знаходимо серед тих, хто не має диплома. Прикладом може слугувати Катерина Білокур, неосвічена селянка, яка самотужки сягнула нечуваних висот у малярстві.
На мою думку, доволі точно дає настанови, гідні поведінки інтелігентної людини, Іван Франко в поезії «Не високо мудруй»:
Не високо мудруй,
Але твердо держись,
А хто правду лама,
З тим ти сміло борись!
Не бажай ти умом
Понад світом кружить;
А скоріш завізьмись
В світі праведно жить.
Отже, справжній інтелігент — це людина «духу». Прикладів справжніх лицарів духу не так уже й мало: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко та інші. Приклади справжніх лицарів духу спонукають кожного з нас до самовдосконалення, прагнення бути справжніми інтелігентними людьми.
Объяснение: