Це запам’яталося мені як найкращий спомин дитинства.
Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара – стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Та мати сказала:
Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці…
Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й посадила в землю.
Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.
Це запам’яталося мені як найкращий спомин дитинства.
Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара – стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Та мати сказала:
Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці…
Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й посадила в землю.
Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.