Темы:(1 из этих)
- Що я роблю для здійснення своєї мрії.
- У чому полягає гідність людини.
- Що важливіше: наполегливість чи скромність?
Напишіть твір - роздум із використанням займенників , що належать до різних розрядів.Займенник підкреслити й в казати розряд.
Желательно делайте те, кто понимает в этом.
Н - п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень
Р - п'ятисот п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) п'яти (п'ятьох) гривень
Д - п'ятистам п'ятдесяти (п 'ятдесятьом) п'яти (п'ятьом) гривням
З - п'ятсот (п 'ятисот) п'ятдесят (п 'ятдесятьох) п'ять (п'ятьох) гривень
О - п'ятьмастами (п'ятьомастами) п'ятдесятьма (п 'ятдесятьома) п'ятьма (п 'ятьома) гривнями
М - (на) п'ятистах п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) п'яти (п 'ятьох) гривнях
2.
Н - Вісімсот вісімдесят вісім кілограмів
Р - восьмисот вісімдесятьох восьми
Д - восьмистам восьмидесяти восьми кілограмам
З - вісімсот вісімдесят вісім кілограмів
О - восьмистами вісімдесятьма восьмома кілограмами
М - (на) восьмистах вісімдесяти (вісімдесятьох) восьми кілограмах
В дужках ще можливі варіанти відмінювання
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение: