В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

ТЕРМІНОВО Поясніть лексичне значення слів, скориставшись словником іншомовних слів. Доберіть до них однозвучні українські слова. Складіть і запишіть речення, проілюструвавши омонімію. Тур (франц.), мул (лат.), клуб (англ.), браво (італ.)​

Показать ответ
Ответ:
Maksim2553
Maksim2553
04.02.2020 23:03
Усна народна творчість — це найдавніший різновид словесної творчості людини. Виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. Як же виникали такі твори? Одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається від людини до людини, з однієї місцевості в іншу. Передаючи з уст вуста казку, пісню, прислів'я, приказку чи загадку, люди могли змінювати її, додавати щось своє. Таким чином, один і той же твір у різних областях міг мати деякі відмінності. Якщо літературний твір пише якась одна людина, або декілька людей, то народна пісня чи приказка з'являється у результаті спілкування багатьох людей, і вже неможливо встановити, хто її вигадав першим. Багато народу бере участь у її створенні, саме тому твори,/що з'явились і довгий час не були записані на папері, мають назву народних творів. Інша назва усної народної творчості — фольклор. Це слово у перекладі з англійської мови означає «народна мудрість». Двісті-триста років тому з'явились такі люди, які цікавились цією творчістю та почали її записувати на папір. То були письменники, вчені або просто грамотні та освічені люди. Завдяки цим людям, які витрачали свій час та докладали зусилля, ми можемо прочитати такі твори просто в книжці, нам не треба шукати тих, хто знає багато прислів'їв або казок, щоб познайомитись з народною творчістю. 
У повсякденному житті кожен з нас використовує фольклор, не помічаючи цього. Спочатку мама співає нам колискові пісеньки потім у дитячому садочку ми вивчаємо загадки. А от у школі ми знайомимося з рештою видів народної творчості. Спочатку вивчаємо казки, приказки та прислів'я, потім коломийки, пісні, думи. 
Приказки та прислів'я несуть в собі те, що називають народною мудрістю. Коли я не хочу робити домашнє завдання, то тато каже: «Не побігаєш — не пообідаєш». І я розумію, що він має на увазі не те, що той, хто не бігає, залишається без обіду, а те, що я не отримаю гарну оцінку, якщо не виконаю домашні вправи. Приказки та прислів'я охоплюють різні теми, а саме: різні людські недоліки, сімейно-побутові стосунки, здоров'я, праця, сміливість та відвага, бідність та багатство, щастя і горе та багато інших. 
Твори усної народної творчості завжди відрізняються тим, що легко читаються, легко запам'ятовуються, невеличкі за розміром. Це цілком зрозуміло, тому що вони ніде не записувались, а запам'ятати довгий та важкий твір неможливо. 
Зараз вважають, що фольклор з'явився набагато раніше, ніж інші твори, і я цілком згоден з цим, тому що існував він уже тоді, коли люди і не уявляли, що існують літери. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
Тупая6666
Тупая6666
03.09.2021 09:27
Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісті, без­пе­ре­с­та­н­ку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впе­ре­міш, вплач, впору, враз, вранці, врешті, врівень, вряд, вро­з­кид, врозсип, всередині, вслід, всмак, доверху, довіку, доволі, догори, додому, до­ни­зу, до­ще­н­ту, заміж, заочі, за північ, зараз, за­ра­ні, за­сві­т­ла, збоку, звіку, згори, ззаду, зни­зу, зразу, зранку, зрання, зроду, набік, на­верх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, набік, наверх, на­ве­р­ху, навиліт, навідліг, навідріз, навіч, над­ве­чір, надворі, назад, назахват, на­здо­гад, на­зу­стріч, нараз, наостанок, на­па­м’ять, на­пе­ре­ва­ги, наперед, нарівні, напереріз, на­пів­до­ро­зі, напоказ, наполовину, насилу, на­при­клад, напролом, наспід, наспіх, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опліч, по­біч, по­бли­зу, повік, позаду, поруч, поряд, по­се­ре­ди­ні, спе­ре­ду, убік, убрід, уголос, угорі, угору, удень, украй, укупі, улад, уплач, упо­пе­рек, упору, ура­н­ці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, усередині, услід, усмак, ушир.
 Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) при­кме­т­ни­ком: віддавна, вкрай, востаннє, вручну, догола, допізна, замолоду, заново, звисока, зле­г­ка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, на­рі­з­но, нашвидку, помалу, помаленьку, по­ти­хе­нь­ку, сповна, спроста, сп’яну.
. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вче­т­ве­ро; вперше, вдруге, втретє; надвоє, на­троє, начетверо; удвох, утрьох; учотирьох; водно, заодно, поодинці, спершу.. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків.
 Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, за­вгли­б­ш­ки, завдовжки, завчасу, завширшки, зна­дво­ру, навздогін, навзнак, навсидьки, на­вко­ло, навкруги, навкулачки, навмисне, на­впа­ки, навперейми, навприсядки, навпростець, на­вряд, навскач, навскіс, навкоси, на­вспра­в­ж­ки, навстіж, навтікача, наздогін, наосліп, на­по­го­то­ві, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба.
 Складні прислівники, утворені з кількох ос­нов (із прийменником чи без нього): босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, на­тще­се­р­це, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, по­вся­к­час, праворуч, привселюдно, самохіть, стрі­м­го­лов, тимчасово, чимдуж, чимраз.8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк; дедалі, деколи, деінде; чи­ма­ло; щовечора, щогодини, щодня, щоденно, що­мі­ся­ця, щомога, щонайдовше, що­най­кра­ще, щонайменше, щоночі, щоправда, щораз, що­ра­зу, щороку, щосили, щохвилини (але: да­р­ма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); яко­мо­га, якраз, якнайбільше, якнайдужче, як­най­до­в­­ше та под.Разом пишуться:1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, від­те­пер, донині, дотепер, забагато, надалі, за­до­в­го, занадто, навічно, набагато, отак, на­до­в­го, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, не­га­разд, невтямки, отам, підтюпцем, по­всю­ди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, як­най­кра­ще.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота