Твір на тему: «Найбільше щастя – бути добрим» У житті найбільше цінується доброта. Напевно, кожен з нас замислювався над питанням, яких людей у світі більше – добрих чи злих. Наше життя – це боротьба двох протилежностей – добра і зла. І що б не відбувалося, добро має перемагати, бо добрих людей в житті більше. Дитина злою не народжується, але найменша несправедливість, образа ранить добре серце. Дорослішаючи, стикаючись з різними проблемами, людина може озлобитися і на зло відповідати злом. Добре, коли поруч будуть небайдужі, добрі люди, які до підкажуть, підтримають, не дадуть згаснути іскорці надії в душі людини. У нашому непростому світі зараз, може бути, якраз і не вистачає доброти і милосердя. Деякі вважають, що вони спокійно проживуть без доброти, без турботи про інших. Головне – досягти своїх цілей. Так і хочеться таким людям нагадати слова молдавського поета П. Крученюка: «Люди добрі, будьте добрішими Найдобріших на світі людей! Доброта – це теж ідея, Може, головна з ідей». Доброта – це якість, надлишок якої ніколи і нікому не зашкодить. Бути добрим – це значить ставитися до оточуючих з розумінням, поважати інших людей і рахуватися з їх думкою. Добра людина – це сильна людина, вона завжди до ншим людям. З такою людиною приємно спілкуватися, дружити. Добрі люди як би притягують до себе інших людей. У житті будь-якої людини, де б вона не знаходилася, завжди надана можливість робити людям добро: до сусідці донести сумку або пропустити в черзі жінку з дитиною; поступитися місцем в транспорті або сходити в аптеку за ліками для сусіда; та й просто посміхнутися. Добрим людям легше жити в суспільстві, тому що у них більше друзів і знайомих. Їм легше знайти спільну мову з будь-ким, вирішити не тільки свої важливі проблеми, але й чужі. У доброї людини велике серце. Його вистачає на всіх. Воно, як і океан, ніколи не замерзне. Але іноді серце починає боліти. Роблячи людині щось хороше, ми найчастіше очікуємо такого ж ставлення до себе. Але життя влаштоване по іншому. Нерідко добре ставлення до себе людина сприймає як належне, а сама веде себе так, як їй хочеться. Страшно, коли деякі люди користуються добротою інших для досягнення своїх цілей. Вони знають, що добра людина не зможе відмовити і навіть може пожертвувати собою. Іноді через бажання до стурбованості проблемами інших, людина може сама постраждати. Але, незважаючи ні на що, ми повинні завжди прагнути бути добрими. Народна мудрість говорить: «Отримавши добро, пам’ятай, а зробивши – забудь». Той, хто робить добро іншому, робить добро і собі: свідомість скоєного добра вже сама по собі є гідною нагородою. Бути добрим набагато приємніше, ніж бути злим. Бути доброю людиною, перебуваючи з добрими людьми, легко, але бути добрим завжди і з усіма складніше, хоча це необхідно. Без доброти, співчуття, співпереживання, милосердя світ існувати не може. Добре ставлення до людей може змінити наше життя. Доброта асоціюється з легкістю і з промінчиками сонця, які зігрівають саму людину та інших людей. Радійте життю! Даруйте своє тепло і посмішки оточуючим: рідним і незнайомим людям, щасливим і самотнім, вдалим і тим, хто втратив надію. Не пропускайте випадку, щоб зробити добро, і пам’ятайте слова А. П. Чехова: «Поки молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро,,
Объяснение:
Чергування о — j,e — і відбудеться
Чергування о — і, е- і не відбувається
У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
1) при словозміні:
а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь
— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені
— осінню, у великому —у великім;
б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів
— слово, сіл — село,-
в) батьків — батькового, батькова: братів
— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;
г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;
д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
е) бійся — боюся, стій — стояти;
ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши
— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;
2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо