Тест "Відокремлення означень" 8кл ЗАПИТАННЯ №1
Відокремлене означення є в усіх реченнях (розділові знаки пропущено), окрім
А Степ залитий сонцем спочивав
Б Стояла темна ніч холодна вітряна (Є. Гуцало)
В Край моря сонце золотить укриті лісом гори
Г Листя вимите рясним дощем поблискувало на сонці
ЗАПИТАННЯ №2
Відокремлене означення є в усіх реченнях (розділові знаки пропущено),окрім
А По вінця сповнені краси шумлять смерекові берези.
Б Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.
В Дорога покручена й непривітна котилася вниз.
ЗАПИТАННЯ №3
Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Снігами прихорошені, вітрами заколисані смереки над Карпатами, мов на блакиті писані, зеленими рядами зійшли на перевали.
Б Снігами прихорошені, вітрами заколисані, смереки над Карпатами мов на блакиті писані, зеленими рядами зійшли на перевали.
В Снігами прихорошені вітрами заколисані смереки над Карпатами, мов на блакиті писані, зеленими рядами зійшлись на перевали
ЗАПИТАННЯ №4
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Тече Дніпро між кручами уперто, розбурханий, нестримний і рвучкий. (П.Перебийніс)
Б Срібним маревом повиті серед сіл стоять тополі.
В Роменом пахне виболене слово, освячене піснями давнини.(П. Перебийніс)
ЗАПИТАННЯ №5
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Він стояв на кормі з веслом суворий і красивий і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко)
Б Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей.(П.Панч)
В Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій. (В. Сосюра)
ЗАПИТАННЯ №6
Невідокремлене означення вжито в реченні (Розділові знаки пропущено)
А Невідомий нікому сідаю на лавку слухаю слухаю і дивлюся.
Б Малий сиджу біля вікна і всього боюсь.(Є.Гуцало)
В Пропахлі тропіками птахи повертаються до рідного краю
ЗАПИТАННЯ №7
Речення Усміхнені й щасливі...поверталися з гір ускладниться відокремленим означенням,якщо на місці пропуску поставити слово
А туристи
Б діти
В вони
ЗАПИТАННЯ №8
Тире потрібно поставити в реченні (Розділові знаки пропущено)
А Батько сидів з веслом на кормі веселий веселий та дужий.
Б Поверталися до рідного краю птахи пропахлі тропиками.
В Вона в сльозах і печалі не могла дочекатись синів
ЗАПИТАННЯ №9
Не обов’язково потрібно відокремлювати означення в реченні (Розділові знаки пропущено)
А Змиті дощем хліба яскраво зеленіли.
Б Змиті дощем вони яскраво зеленіли.
В Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.
ЗАПИТАННЯ №10
Речення з відокремленим означенням
А І на оновленій землі врага не буде, супостата
Б Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.
В Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки
ЗАПИТАННЯ №11
Речення з відокремленим означенням
А Земля, скована морозом,покривалась білим снігом.
Б Степ, струснувши з себе росу, горить рівним жовто-зеленим кольором.
В Знесилена горем мати схилилась на бильце канапи і заснула.
ЗАПИТАННЯ №12
Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)
А Я люблю українське село повне шуму, повне дум.
Б Акація стояла в цвіту заквітчана безліччю білих китиць.
ВДалеко-далеко на південь засиніли смугою вкриті лісом гори.
Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.
Відомі всі висловлювання Олександра Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".
Такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням.
Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця.
Цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. Мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії Павла Тичини:
Усмішка в народу розцвітає.
Кожен каже: й я свій труд несу!
Відбудова! - труд переростає
у красу.
У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Але я гадаю, що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. Для цього людині потрібні розум і знання.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди і виноград"). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою.
Отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. І лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.