Тест з української мови 1. простим є речення а між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (м. луків). б чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (о. донченко ). в по діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (т. шевченко). г самовар кипить, та нікому чай пити (нар. творчість). 2. складений дієслівний присудок є в реченні а два джмелі із самісінького ранку пораються коло квіток (п. загребельний ). б а тепер будемо вечеряти всі разом (в. собко). в в розквітлих келихах тюльпанів ти дарував мені любов (о. довгоп’ят). г понад берегом кошлатим сосни почали дрі (л. боровиковський). 3. поширеним є речення а гостям весело. б зазвучала музика. в очі - як волошки. г літо студене. 4. односкладним є речення а пили водицю чисту, славили березу густолисту (а малишко). б дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (о. донченко ). в в калюжах грозяна вода (а. малишко). г нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту? (олександр олесь). 5. відокремленим означенням ускладнено речення а пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг (м. стельмах). б зло нічого не дає, крім зла (м. луків). в шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті (м. сингаївський). г акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (і. не- чуй-левицький). 6. відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину складного речення а коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ. б квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою. в ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці. г щойно настав вечір, на небі з’явився повний місяць.
творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю,
любов'ю до пісні, до матері.
Для кожного народу рідна мова - найдорожча. У мовну скарбницю нашого
народу несуть красу душі й пламінь рідного слова найкращі письменники. Скількома
словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря.
Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів,
а прозових - понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам підрахувати
всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає
сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній
творчості їх не використовував.
людина повинна бути інтелігентною! а якщо її професія не потребує інтелігентності? а якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? а якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
ні, ні і ні! інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.
це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. в одній древній книзі* сказано: "шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". це стосується і всього народу, і окремої людини. це мудро.
але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.
багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.
проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.
інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й
інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. а тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.
що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.
справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. душевна слабість веде до до фізичної слабості. я не лікар, але я в цьому переконаний. багаторічний досвід мене в цьому переконав. привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. так, саме красивою..