Тестові завдання.

Укажіть безсполучникове складне речення.
А Осінній вітер одгуляв, затих (Л. Костенко).

Б Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі (М. Коцюбинський).

В Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко).

Г У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус (Л. Костенко).

Знайдіть безсполучникове складне речення з однорідними (синтаксично рівноправними) частинами.
А Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає (П. Горлан).

Б Рум’яна осінь хилить віти, горіхи жовкнуть на ліщині (М. Стельмах).

В Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко).

Г Глянь на лиман той — втішається око! (Л. Українка).

Яке безсполучникове складне речення виражає послідовність дій, явищ?
А Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Г. Тютюнник).

Б Рівнина мовчала; жодного згуку не було чути (В. Підмогильний).

В Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря (Гр. Тютюнник).

Г Відчинилися двері, до хати купою ринули засипані кам’яним порохом, у замерзлих костюмах та чоботях люди (У. Самчук).

Знайдіть безсполучникове складне речення з неоднорідними частинами.
А Над землею стояло високе небо, в долині річки та над озером плив рідкий туман (ТО. Збанацький).

Б В сріблястих житах весело перегукувались перепели, в небі дзвеніли жайворонки (Ю. Збанацький).

В Замовк жартівливий вітер, причаїлась верба зелена, ущухли голосні пташки (М. Стельмах).

Г Війне вітрець — дзвінка пшениця летить, кидається уплав (М. Стельмах).

Укажіть безсполучникове складне речення зі значенням пояснення.
А Умовк козак, сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).

Б Прийшов ранок — збудились дороги (А. Головко).

В Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко).

Г На поле набігла тінь — ділянка темніє (В. Бабляк).

Укажіть безсполучникове складне речення зі значенням умови.
А Приїхали до лісу — зійшло сонце (Г. Тютюнник).

Б Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (/. Франко).

В Будеш сіяти з сумом — вродить печаль (М. Стельмах).

Г Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів — жовтим, золотим, багряним лист заграв, затріпотів (О. Ющенко).

Чесно кажучи, важко писати про щастя, коли ти не знаєш, що це таке. Щастя – це поняття, що означає моральний стан людини , який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого життя. На мою думку, щастя це-казковий птах, спіймати якого мріє кожен. Ми всі по-різному уявляємо його.

Щоб бути щасливим,необхідно постійно налаштовувати себе на позитивні емоції, уміти радіти найменшій дрібниці. Звичайно ж, кожна нормальна людина не може бути щасливою щохвилини. Кожен своє щастя будує по-своєму.

Для когось це багатство й влада, для інших-міцна родина або праця. Я вважаю,що щастя – це вміння бачити красу життя, навіть у дрібницях,насолоджуватися кожним днем.

Я знаю, що на моєму шляху з‘явиться ще багато перешкод,але,звісно,буде й винагорода. Нині я вважаю,що я щаслива.

Так,це правда, адже я живу, маю можливість насолоджуватись красою. У мене є багато вірних друзів і дружня сім‘я,яка завжди мене підтримає. Я щаслива, тому що здобуваю нові знання, які знадобляться потім. У майбутньому я хочу здобути вищу освіту, обравши професію журналіста.

Адже саме так, я зможу дізнатись щось нове, досліджувати щось для себе.

Я хочу створити свою сім‘ю, таку міцну й щасливу, як і батьківську. Мрію подорожувати, щоб побачити весь світ, пізнати життя інших народів.

Я впевнена, що мої мрії здійсняться. Ось чому, я щаслива.

Я щаслива, що вмію мріяти, що маю плани на майбутнє і поряд зі мною мої рідні і близькі.

!Постав будь ласка як найкраща відповідь !

ответ:Завдання 2.

Напишіть твір-роздум на морально-етичну тему.

«Право називатися людиною»

(«Людина» — таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: «Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу». Він ніякий — ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама формує свою особистість. І найвищих форм підлості, так само як і благородства, людина може досягти сама саме тому, що вона людина. І їй самій необхідно обрати свій життєвий шлях. Тільки треба пам'ятати, що, на відміну від написаного на аркуші чистого паперу, вчинки людини не можна викреслити чи виправити. Ми говоримо «зла людина» і «добра людина». Отже, всі — люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як «людяність». І вже зла людина ніяк не може бути гуманною. А гуманність — це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність. Тож з погляду біології всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим запитанням повинен замислитися кожен.)

Объяснение: