Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді 1.Укажіть речення з однорідними членами.
а) До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).
б) Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).
в) Сидіти без діла − також важкий труд (Народна творчість).
г) Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).
ґ) Обидва почували себе добре лише один коло одного (Ю.Яновський).
2. Визначте речення, яке ускладнене однорідними підметами.
а) Прийми мою любов, народе рідний, річко велика, і місяцю ясний, і берег мій чистий
(О.Довженко).
б) І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль (М.Стельмах).
в) Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна (В.Сосюра).
г) Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка (Народна творчість).
ґ) Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М.Стельмах).
3.Укажіть «зайве» речення.
а) Все шосе тепер загриміло, заскрипіло, затупотіло (О.Гончар).
б) Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав (Л.Глібов).
в) Цап на цимбалах паличками і брязкотить, і дзенькотить (Л.Глібов).
г) Над степом у синьому небі вилися та щебетали пташки (І.Нечуй-Левицький).
ґ) На небі вже ясно визначилися веселчані смуги (І.Нечуй-Левицький).
4.Визначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
а) А за Россю на подолі ніби спочивав густий, дубовий ліс… (І.Нечуй-Левицький).
б) Вечір лагідний свіжий (Є.Гуцало).
в) Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні .
г) Долиною повилася річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М.Коцюбинський).
ґ) Свіжий, холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице (І.Нечуй-Левицький).
5. Позначити речення, що містить кілька рядів однорідних членів:
А Данило сідає на поріжку, розв‘язує ганчір‘я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.
Б Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули.
В Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви.
Г Свячена вода скроплює паску і нашу долю.
6. Позначити речення з поширеними однорідними членами:
А Воля пахла живою вологістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна. Б Не дивлячись на спеку, кремезний дядько човгав у чоботах, у куртці, у картузі.
В При Київських монастирях друкувалися книги, розквітали науки, медицина, ремесла.
Г Людина вважала, що вона походить від рослини, звірів, птахів.
7.Установити відповідність між реченнями з однорідними членами і типом зв‘язку між ними:
А Уже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна.
Б З півдня на Україну й Росію насувалась чорна армія.
В Вода гурчала струмками по ярах і пагорбках, по крайкам вулиць і провулків.
Г З дитячих років любила мама весну з її гомоном неспинної води, цвіріньканням перших пташок, жадобою цвіту, росту кожного дерева.
Д Дерева й кущі стояли по коліна в воді.
1.Сполучниковий.
2.Безсолучниковий.
3.Змішаний.
8. Установити відповідність між розділовими знаками, які слід поставити, і реченнями з однорідними членами:
А Одного разу всі четверо Юрій Оксана Ірина і Роман сиділи за столом у їдальні, готували уроки.
Б Один із дослідників пропонував прийняти в основу класифікації писанок такі назви, які подають самі писанкарки, а саме «трав‘янки» «голубці» «гребінчик» «хрестик» «безконечник».
В Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні жебонлива криничка при перехресті доріг боброва гатка в тихоплинній заплаві усе це наш духовний світ.
1.Коми і двокрапка.
2.Коми і тире.
3.Тільки коми.
4.Коми, двокрапка і тире.
9.Списати текст, розставити розділові знаки, підкреслити однорідні члени, скласти схему.
Наприкінці зими у лютому-березні висіває насіння ялина. І ось уже всюди на засніжених галявинах по безкраїх просторах золота заметіль ялинових насінин-летючок. Під час відлиг в останні зимові дні скидають свої лусочки-ковпачки бруньки верб тополь абрикосів. Милують око і різні квіти морозник проліски лісові фіалки нарциси тюльпани. Морозники помітні всюди на тлі минулорічного опалого листя на галявинах у яру.
10. Твір-роздум на тему «Чи можна не любити і росинку, і травинку, і дощову сльозинку?..» Використайте у творі речення з однорідними членами. (0,5 с.)
Что может человеку доставить радость? Да что угодно! Голодному – кусок хлеба. Жаждущему – глоток воды. Бесприютному – кров для ночлега. Больному – здоровье. Бедному – богатство. Богатому – роскошь.
Все в мире относительно, поэтому и чувство радости не всегда бывает долгим. Что такое радость? Это состояние души в определенный момент какого-либо события.
Например, всем радостно, что закончился учебный год, даже отстающим ученикам. Завтра летние каникулы! Ура! Но завтра и пересдача «хвостов» для второгодников, поэтому их сегодняшняя радость кратковременна.
Другой пример. Человек купил автомобиль. Он радостно едет по улицам города и ликует. За ним едет велосипедист, который в бесконечной «пробке» вынужден дышать выхлопными газами. Вдруг, бац! На дороге выбоина. Колесо пробито, крыло помято. Автомобиль увозит эвакуатор. Парень на велосипеде жмет на педали, вырывается на, высаженную лесопосадкой, обочину, и он уже не просто рад, а неимоверно счастлив. Он слышит пение птиц, шелест листвы и дышит свежим, опьяняющим воздухом.
Когда человеку радостно, то он должен делиться этой радостью со всеми. Если радоваться чему-то, что огорчает других, то это уже будет называться другим словом – эгоизм. Народная мудростьгласит: «На чужом несчастье счастья не построишь». Смысл слов этого изречения как будто понятен всем. Так почему же мы тогда так радуемся, когда, например, найдем кошелек с деньгами или документами? Ведь это же для кого-то несчастье. Редко кто вернет кошелек его владельцу за Все хотят пресловутого вознаграждения. И это в придачу к, прихваченным из кошелька, деньгам.
А что, если попробовать дарить людям радость просто так? Поздороваться с вредным соседом и вдруг понять, что не такой уж он и вредный. Успокоить, надоедливо хныкающего, малыша и понять, что не такой уж он и капризный. Улыбнуться хамоватой продавщице и, услышав вслед приятные слова, понять, что не такая уж она и противная.
В конечном итоге ты понимаешь, как все-таки, черт возьми, приятно нести людям радость.
Разом пишемо:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом:електросилови́й (електроси́ла),залізобето́нний (залізобето́н),лісостепови́й (лісостеп),м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля),радіофізи́чний (радіофізика), самохі́дний(самохід), теплообмі́нний (теплоо́бмін),чорнозе́мний (чорно́зем);
б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: загальноосві́тній(зага́льна осві́та), легкоатлети́чний(легка́ атле́тика), мовностильовий(мо́вний стиль), народногоспода́рський(наро́дне господа́рство),народнопоети́чний (наро́дна пое́зія),первіснообщи́нний (перві́сна общи́на),правобере́жний (пра́вий бе́рег),сільськогоспода́рський (сільське́господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);
в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.
Примітка. Прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний;
г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник:важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник:вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, алетро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово.
Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.
Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником:видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;
ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. Такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення:вузькодіале́ктне (мовне явище),грудочеревна́ (перепона),давньоверхньоніме́цька (мова),двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні(особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;
д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний, але 225-рі́чний;
е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової);поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).
2. Через дефіс пишемо:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом:ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт),ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соція́л-демократи́чний (соція́л-демокра́т),у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).
Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо:Москва́-ріка́ — москворі́цький;
б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і:агра́рний і сирови́нний, навча́льний івиховни́й тощо;
в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко):геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-географі́чний;
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-:військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.