ТИША
Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив
туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою,
протоптаною через лан ще з осені, але не хочеться тривожити солодкої
задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока…
Крізь туманову пелену видно ліс. Невмитий і нерозчесаний, він нехотя
опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє
літнє довгодення.
Густа тиша, обважніла від роси, оповила долину, довколишні краєвиди
і ревно береже спокій лугів. Хай там, на шляху, нетерплячі подорожні
поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордовитих шоферів, щоб
підвезли. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки,
виспівуючи свої одноманітні пісні, а їй, тиші, берегти спокій долини, що
прокидається поволі й любить довго ніжитися. А куди поспішати, коли так
привільно тут молодій траві і кра росам? Невидимий оркестр оживає
неквапно, немовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та
запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора…
Знайти складні речення, зробити повний синтаксичний розбір.
- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Объяснение:
Объяснение:
Для исследователя иные исторические эпохи примечательны тем, что могут дать богатую информацию и пищу для размышления о том, как падок человек на всевозможные модные безделушки и украшения. В данной статье речь пойдёт о «новоявленном» модном течении, которое сейчас особенно распространено среди молодёжи (и оказывается среди людей отнюдь не юного возраста) – это стремление приукрасить своё тело «специфическим» рисунком, т.е. – татуировкой. Исторические факты и свидетельства говорят о том, что татуировка («tattoo» или "tatu" означает "рана", "знак") – это очень древнее искусство. Первое упоминание о татуировке можно встретить в работах известных античных авторов, например: древнегреческий историк Геродот, описывая быт и культуру скифского народа упоминает, что скифские князья и воины наносили специальные татуировки на свои тела, чтобы подчеркнуть и подтвердить своё благородное происхождение и отношение к привилегированному классу. «Последующие исследования обнаружили, что скиф без татуировок мог принадлежать только к низшему сословию племени, касты, рода.
«Раскопки в Горном Алтае в 1948 году Пазырской группы курганов пролили свет на татуировку скифских племен. Уникальной находкой стало тело скифского вождя. Этот вождь погиб в бою. Его череп был пробит в трех местах боевым чекалом. Набальзамированное тело погребли вместе с женой и наложницей. Погребение относят к 5-4 вв. до н.э Татуированными у вождя оказались грудь, спина, обе руки и голени.