Ось і перший день зими. осінь-красуня, віддала землю у володіння зими. сніг пішов тільки під вечер.зранку вже відчувалося крижаний подих йі величності. сніг лежав ніби ковдра. він гарно та яскраво блистів під сонцям. але під снігом ще було видно зелену травичку , та опавше листя. діти дуже зраділи зимі,тому що у цю пору року є багато чарівних та казкових свят. як гарно коли місяць заглядує у твое вікно, і сніг мерехтить разноманітними барвами. у такі вечори гарно сидіти біля вікна та читати улюблену книу.
У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість, взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність. Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.
Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.