Мамо,(звертання) про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз ,бува,(вставне сл.)болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино!(зверт) Всі таємниці Всесвіту,схоже,в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю ,Людино (зверт). (Д.Луценко.) Здається,(вставне) все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні , (зверт.)я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані ,(зверт)од мене ви краї та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.) Сьогодні ,певне, (вставне сл.)буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, (вставне)наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може,(вставне) спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось,(вставне) злетіло на землю. (Олександр Олесь). В кімнаті Катя. Отже,(вставне) сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса,можливо,(вставне)вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Звертання)(Л.Віценя.) Бридка примаро,(зверт.) швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей,розлетись, думок почварних зграє!(зверт.) (гей-вигук) (Д.Павличко.) Попер..Еду прослалось вЕ..рсти чотири, а можливо,(вставне) п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко верст, мабуТ..ь із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..ЄтЬ..ся,(вставне) ще можу я радіть,радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався то ,мабуть,(вставне) бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я нівроку ріс ,як дубок на людську мороку(порівняльний зворот). (А.Малишко.) Виявилось,(вставне) можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)
Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя, і сяйво добра освічує їй душу. Минула буря - і сонця засіяло. Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає. Куди я не піду - так думка й повертає додому. Любов і надія не в зорях, не в морі - між людьми поради питай! Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Чужих два слова в пісні буде - і пісня вся тоді чужа. І досі сниться: під горою, між вербами над водою,біленька хаточка стоїть. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі. Я йду до гаю, і серце моє лине птицею співає. Минають дні, минає літо, настала осінь. Що мені поле шуміло - я не міг зрозуміти. Хиталися тихо дерева і синів прибій. Я люблю, коли в листя зелені дерева одягає весна. Здобудеш освіту - побачиш більше світу.
