9 травня 1945 назавжди увійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. У цій війні брали участь наші діди, прадіди, батьки, матері. Сьогодні, ми згадуємо про ті страшні події зі сльозами на очах.9 травня потрібно в першу чергу привітати ветеранів війни, подарувати їм квіти. І найголовніше згадувати про ветеранів завжди, а не тільки в день свята. Оточуйте завжди їх турботою і увагою, адже якщо б не їх перемога, то навряд чи ми зараз з вами жили. Дякуйте ветеранам за той подвиг, який вони здійснили заради нашої свободи.
«Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про оголошення 9 травня Святом Перемоги» В ознаменування переможного завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і здобутих історичних перемог Червоної Армії, закінчилися повним розгромом гітлерівської Німеччини заявила про беззастережну капітуляцію, встановити, що 9 травня є днем всенародного свята - СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ.
9 травня вважати неробочим днем.
Голова Президії Верховної Ради СРСР М. Калінін.
Секретар Президії Верховної Ради СРСР А. Горкин. Москва, Кремль. 8 травня 1945 року».
Проте вже в газеті «Известия» за 24 грудня 1947 р. (№302 (9524)) було надруковано:
«В Президії Ради СРСР
Президія Верховної Ради СРСР ухвалила:
1. На зміну Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року вважати день 9 травня - свято перемоги над Німеччиною - робочим днем.
2. День 1 січня - новорічне свято - вважати неробочим днем...».
Отже, зовсім не Н.С. Хрущов «скасував День Перемоги». По-перше, це свято з самого початку іменувався «Свято Перемоги», а, по-друге, робочим днем він став у 1947 р., при І.В. Сталіні.
Однак, хоча 9 травня і стало робочим днем, особливий статус цього дня осознавался і владою, і народом. Я переглянула кілька підшивок місцевої газети («Сталінський шлях», «Шлях Леніна», «Шлях до комунізму» - так змінювалося її назва) за 1953-1965 роки і помітила ось що. В 1955 році на першій смузі надрукований матеріал «Москва відзначає День Перемоги». У 1957 році свята присвячена ціла друга сторінка. У 1963 році - матеріал «Завтра Свято Перемоги». У 1964 році в газеті надрукували великий нарис «Ростовчани в Берліні». Отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. Наприкінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). Аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги в Вітчизняної війни воно зазначалося. А знову вихідним, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., у перший рік перебування при владі Л.І. Брежнєва - в рік 20-річчя Перемоги.
9 травня 1945 назавжди увійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. У цій війні брали участь наші діди, прадіди, батьки, матері. Сьогодні, ми згадуємо про ті страшні події зі сльозами на очах.9 травня потрібно в першу чергу привітати ветеранів війни, подарувати їм квіти. І найголовніше згадувати про ветеранів завжди, а не тільки в день свята. Оточуйте завжди їх турботою і увагою, адже якщо б не їх перемога, то навряд чи ми зараз з вами жили. Дякуйте ветеранам за той подвиг, який вони здійснили заради нашої свободи.
В ознаменування переможного завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і здобутих історичних перемог Червоної Армії, закінчилися повним розгромом гітлерівської Німеччини заявила про беззастережну капітуляцію, встановити, що 9 травня є днем всенародного свята - СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ.
9 травня вважати неробочим днем.
Голова Президії Верховної Ради СРСР М. Калінін.
Секретар Президії Верховної Ради СРСР А. Горкин. Москва, Кремль. 8 травня 1945 року».
Проте вже в газеті «Известия» за 24 грудня 1947 р. (№302 (9524)) було надруковано:
«В Президії Ради СРСР
Президія Верховної Ради СРСР ухвалила:
1. На зміну Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року вважати день 9 травня - свято перемоги над Німеччиною - робочим днем.
2. День 1 січня - новорічне свято - вважати неробочим днем...».
Отже, зовсім не Н.С. Хрущов «скасував День Перемоги». По-перше, це свято з самого початку іменувався «Свято Перемоги», а, по-друге, робочим днем він став у 1947 р., при І.В. Сталіні.
Однак, хоча 9 травня і стало робочим днем, особливий статус цього дня осознавался і владою, і народом. Я переглянула кілька підшивок місцевої газети («Сталінський шлях», «Шлях Леніна», «Шлях до комунізму» - так змінювалося її назва) за 1953-1965 роки і помітила ось що. В 1955 році на першій смузі надрукований матеріал «Москва відзначає День Перемоги». У 1957 році свята присвячена ціла друга сторінка. У 1963 році - матеріал «Завтра Свято Перемоги». У 1964 році в газеті надрукували великий нарис «Ростовчани в Берліні».
Отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. Наприкінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). Аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги в Вітчизняної війни воно зазначалося. А знову вихідним, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., у перший рік перебування при владі Л.І. Брежнєва - в рік 20-річчя Перемоги.