Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
Загальноприйняте правило: треба змінити слово або підібрати спільно- кореневе так, щоб ненаголоиіений го лосний став наголошеним. Вимова Написання /є/-* 1 * 1 [ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и [ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а [ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о [ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х [ и ] — [ І Ґ ] [в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й [ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а [ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня [ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о УВАГА! Але це правило ми не можемо застосувати до дієслів, у яких відбувається чергування е — и: беру — зб и р а ти .__
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__