Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. Тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання.
А чи замислювався хтось над таким запитанням: «Як часто ми робимо добрі, нехай маленькі, але інколи дуже потрібні справи?». Більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко губилася. Не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. Але мені щиро хотілося б, щоб на Землі панував мир і доброта. Якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим.
Розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося до мамі, і в той момент моя до виявилася незамінною. У мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. Отже, що ж такого доброго я зробив? Можливо, я не зробив нічого глобального, не зрушив гори і не врятував весь світ. Мені здається, робити добрі вчинки в ім’я всього людства, а не для когось конкретного — це марна трата часу. Якщо робити гарну справу, то краще для реальної особистості. І, найголовніше, ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк, або ще гірше — робити добро з корисливих спонукань. У цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком!
Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. Тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання.
А чи замислювався хтось над таким запитанням: «Як часто ми робимо добрі, нехай маленькі, але інколи дуже потрібні справи?». Більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко губилася. Не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. Але мені щиро хотілося б, щоб на Землі панував мир і доброта. Якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим.
Розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося до мамі, і в той момент моя до виявилася незамінною. У мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. Отже, що ж такого доброго я зробив? Можливо, я не зробив нічого глобального, не зрушив гори і не врятував весь світ. Мені здається, робити добрі вчинки в ім’я всього людства, а не для когось конкретного — це марна трата часу. Якщо робити гарну справу, то краще для реальної особистості. І, найголовніше, ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк, або ще гірше — робити добро з корисливих спонукань. У цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком!