все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора.
Наша рідна земля багата родючими землями, настільки гарними, що у роки Великої Вітчизняної війни німецькі загарбники вагонами вивозили її на Захід. Багата українська земля і своїми надрами, які приховують в собі багато корисних копалин, зокрема вугілля і руду, газ і нафту, золото і бурштин. Але найбільше багатство нашої країни – це український народ.
Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства наших співвітчизників, його ліричну пісню і милозвучну мову, його численні традиції і славетну історію. Та й сам український характер – доброзичливий, відкритий, щирий – головне багатство України. І це багатство дійшло до наших часів, його ми повинні зберегти і у цілості передати майбутнім поколінням.
У кожного з нас своє поетичне бачення рідного слова, але кожен з нас так само повертається до материнської мови з височінь загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Наша рідна земля багата родючими землями, настільки гарними, що у роки Великої Вітчизняної війни німецькі загарбники вагонами вивозили її на Захід. Багата українська земля і своїми надрами, які приховують в собі багато корисних копалин, зокрема вугілля і руду, газ і нафту, золото і бурштин. Але найбільше багатство нашої країни – це український народ.
Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства наших співвітчизників, його ліричну пісню і милозвучну мову, його численні традиції і славетну історію. Та й сам український характер – доброзичливий, відкритий, щирий – головне багатство України. І це багатство дійшло до наших часів, його ми повинні зберегти і у цілості передати майбутнім поколінням.
У кожного з нас своє поетичне бачення рідного слова, але кожен з нас так само повертається до материнської мови з височінь загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.