Твір-опис «Весна» Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей
Я дуже люблю прогулюватись весняним парком. Милуюся деревами, які шелестять своїми молоденькими листочками. Які приємні пахощі! Це казково квітнуть тюльпани та нарциси. Прислухаюсь до веселого пташиного співу. Все навколо радіє теплу та сонцю. Як гарно навесні!
