Відповідальність- це почуття людини за щось.Це почуття дає змогу побачитилюдину та її внутрішній світ: як вона бачить себе і як вона діє.Напевно це щось більше ніж вчасно здавати роботи,приходити до школи,ходити на уроки,виконувати обіцянки.Це стиль життя.Прагнення завжди поступати правильно.Не розачоровувати близьких і оточуючих,та й самого себе,Відповідати за кожний свій крок.Це здатність людини давати відповіді на,що тобі приносить не хто-небудь,а його величність життя.Це коли людина розуміє наслідки сказаного слова чи зробленого діла,як негативні так і позитивні.Це добросовісне виконання покладення на людину певніх дій.Ось що на мою думку є відповідальність.
"Зробив діло, гуляй сміло" Одного разу я прокинувся рано вранці. Подивився у вікно і побачив, що на вулиці прекрасна погода. Я вирішив погуляти з моїми друзями. Покататися на роликах і пограти у футбол. Але мама сказала, що я маю спочатку зробив уроки. А ще я залишаюся сам бо вона йде на роботу. Я трішки подивився телевізор і було вже зібрався робити домашнє завдання, як раптом задзвонив телефон. Це був мій друг Микола. Він запропонував піти пограти у футбол, тому що йому дідусь подарував нового футбольного м’яча. Я хотів відмовитися, але думка про новий м’яч мене так захопила, що я вирішив - зроблю уроки потім. Я весь день гуляв з друзями та не помітив як настав вечір. І коли я зайшов у будинок, відразу згадав, що не зробив домашні завдання. Мама вже повернулася і як виявилось до нас в гості завітали наші дузі, яки нещодавно повернулися з захоплюючої мандрівки. Всі пили чай, коштували солодощі і весело переповідали цікаві історії, а я весь вечір робив уроки. Мені дуже хотілося бути разом з ними. І я зробив висновок, що краще буду спочатку робити уроки, а потім гуляти. Як у прислів'ї «Зробив діло, гуляй сміло». З самого дитинства ми чуємо від дорослих про те, що не можна відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. І це дійсно так. Наприклад, іноді буває, що не хочеться сідати за уроки. І тоді поступово з'являються прогалини в знаннях, а заповнити їх потім дуже важко. Тому треба намагатися займатися справою кожен день. А добре зроблена робота завжди приносить радість і задоволення.
Одного разу я прокинувся рано вранці. Подивився у вікно і побачив, що на вулиці прекрасна погода. Я вирішив погуляти з моїми друзями. Покататися на роликах і пограти у футбол. Але мама сказала, що я маю спочатку зробив уроки. А ще я залишаюся сам бо вона йде на роботу. Я трішки подивився телевізор і було вже зібрався робити домашнє завдання, як раптом задзвонив телефон. Це був мій друг Микола. Він запропонував піти пограти у футбол, тому що йому дідусь подарував нового футбольного м’яча. Я хотів відмовитися, але думка про новий м’яч мене так захопила, що я вирішив - зроблю уроки потім.
Я весь день гуляв з друзями та не помітив як настав вечір. І коли я зайшов у будинок, відразу згадав, що не зробив домашні завдання. Мама вже повернулася і як виявилось до нас в гості завітали наші дузі, яки нещодавно повернулися з захоплюючої мандрівки. Всі пили чай, коштували солодощі і весело переповідали цікаві історії, а я весь вечір робив уроки. Мені дуже хотілося бути разом з ними. І я зробив висновок, що краще буду спочатку робити уроки, а потім гуляти. Як у прислів'ї «Зробив діло, гуляй сміло». З самого дитинства ми чуємо від дорослих про те, що не можна відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. І це дійсно так. Наприклад, іноді буває, що не хочеться сідати за уроки. І тоді поступово з'являються прогалини в знаннях, а заповнити їх потім дуже важко. Тому треба намагатися займатися справою кожен день. А добре зроблена робота завжди приносить радість і задоволення.