Твір опис про калинівське чудо

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь. повість «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди сергія та митька. історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію а замість цього почали полювати на страшного митькозавра. наприкінці твору той виявився простим хлопцем василем, який вирішив розіграти двох друзів. за веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію в. нестайка «тореадори з васюківки».

Моя мама работает бухгалтером в крупной фирме. Однажды я слышала, как она разговаривала с коллегой о какой-то проверке и употребила такое слово, как  варрант. Я естественно захотела узнать, что же это за слово такое необычное.  "ВАРРАНТ - документ (часть документа), подтверждающий право предъявителя на что-либо, указанное в документе"- обьяснила мне мама после телефонного разговора. 

Мой папа - строитель. И он часто употребляет в свою речь слово "инцерт", например когда разговаривает с моим дядей, ведь он тоже строитель. Инцерт - облицовка бетонных поверхностей природными или искусственными камнями неправильной формы. Это я нашла в специальном строительном словаре, и теперь тоже могу вставлять это умное словечко в разговор с папой и дядей.

А еще у меня был интересный случай, который я хочу с нетерпением вам рассказать. Бабушка моя работает педиатром. Однажды, когда я была у нее на работе, она меня попросила подать ей  фонендоскоп. Я такого слова ни разу не слышала и не знала, о чем меня просила бабушка. Она меня просит, чтобы я была торопливее. Но что же делать, если я не знаю, что означает этот фонендоскоп? Я так задумалась над этим, что бабушка сама взяла то, что ей нужно. А оказалось, что фонендоскоп весьма знакомая мне вещь. Это "слушалка".