Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!
Травень вже вповні вступив у свої володіння. Це чарівний місяць буяння життя в природі, яскравості барв, справжнього тепла, надій на добрий урожай та на кращу долю.
Повітря напоєне пахощами бузку, земля заквітчана жовтогарячими килимами кульбаб та лісовими озерцями ніжних конвалій, а на тлі блакиті неба горять рожево-білі свічки каштанів.
З давніх-давен збереглася назва місяця, в якому буяють трави. У стародавніх рукописах так і значиться: «...місяць Майї, рекомий – травнь». Адже за давньогрецькою міфологією цей місяць був присвячений богині Майї, дочці Атланта і Плейони, матері Гермеса (Меркурія). Майя була старшою з семи сестер Плеяд (в Україні звуться Стожари), небесних німф, що з’являються на небі саме в травні, віщуючи настання сприятливої для мореплавства пори.
Весна-красуня заквітчала землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щирістю погожих днів. Настав час наснажити людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І тут слово бере соловейко – щироголосий віщун весняного настрою, молодості й любові.
Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!
P.S. Не про пам'ятку з Одеси, взято звiдси:
Повітря напоєне пахощами бузку, земля заквітчана жовтогарячими килимами кульбаб та лісовими озерцями ніжних конвалій, а на тлі блакиті неба горять рожево-білі свічки каштанів.
З давніх-давен збереглася назва місяця, в якому буяють трави. У стародавніх рукописах так і значиться: «...місяць Майї, рекомий – травнь». Адже за давньогрецькою міфологією цей місяць був присвячений богині Майї, дочці Атланта і Плейони, матері Гермеса (Меркурія). Майя була старшою з семи сестер Плеяд (в Україні звуться Стожари), небесних німф, що з’являються на небі саме в травні, віщуючи настання сприятливої для мореплавства пори.
Весна-красуня заквітчала землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щирістю погожих днів. Настав час наснажити людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І тут слово бере соловейко – щироголосий віщун весняного настрою, молодості й любові.