Мій тато дуже любить що-небудь майструвати. Він сам зробив мені книжковий стіл, дуже зручний і гарний, за яким я тепер роблю домашні завдання. Я часто допомагаю татові майструвати й іноді непомітно розглядаю його. Коли він працює, стає зосередженим, злегка загостреним. Коли він що-небудь уважно розглядає, то злегка прищулює блакитні очі, збираючи навколо них дрібні складочки. Коли тато незадоволений результатом роботи, він галасливо зітхає, морщить гарний з горбочком ніс або запускає руку у волосся, оголюючи високе чоло з ледь, що намітилися зморщечками. Але коли тато задоволений роботою, очі в нього іскряться, сонячна й радісна посмішка оголює білі зуби. Він по почухує пальцем за злегка відстовбурченим вухом і говорить, що ми домашні генії
