Твір: Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.
23 - тут кілька складних речень зі сполучниками, проте в жодному споучник не з"єднує частини складного: А)Небо осiннє ,мов (сполучник приєднує порівняльний зворот) квiтка ,марнiє ,сохне стерня,затихають лани; Б)Саду нашого не можна впiзнати:густим роєм бiлого цвiту облiпило кожну гiлочку ,наче (сполучник приєднує порівняльний зворот) снiгом ,тiльки де-не-де помiтнi темнi листочки дерев; Г)Ми знали велике озеро ,де (це не сполучник, а сполучне слово - прилівник) щороку гуси восени опинялися й (сполучник з"єднує однорідні члени речення) жили тижнiв зо два ,а (сполучник з"єднує однорідні члени речення) то й (сполучник виконує роль частки) бiльше.