На мою думку, чистота довкілля пов’язана зі ставленням людей до природи. Лише розвинуті країни готові виділяти велику суму на захист флори та фауни, та навчають майбутнє покоління бережно ставитися до навколишнього середовища.
По-перше, наша планета щодня отримує великі шрами після людської діяльності. Тому слід задуматися, та створювати умови для сортування сміття, озеленювати нашу місцевість новими насадженнями.
Прикладом з української літератури є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», у якому описується краса природи, яка має здатність заспокоїти, надавати сил та натхнення. Він закликав духовно оновитися, витіснити всі проблеми, які псують життя.
По-друге, ми не задумаємося про наслідки, ми просто хочемо жити у комфортному середовищі. Через таке халатне ставлення, ми вбиваємо свою планету промисловістю, автомобілями, глобальними лісовими пожежами, яка вже дала свої плоди – це зміна клімату.
Яскравим прикладом з життя є еко-активістка Грета Тунберг, яка вирішила виступити в ООН щодо змін клімату нашої планети, гучно стверджуючи, що ми на порозі вимирання. Вона змогла відкрити людям очі на глобальні наслідки нашої діяльності.
Отже, ми повинні збагнути, що природа – це ресурс, яка дає спокій та рівновагу у душі людини. Руйнуючи її, ми руйнуємо себе, тому нам потрібно бережно ставитися до навколишнього середовища.
Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.
Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.
Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.
Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.
Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.
Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.
Відповідь:
На мою думку, чистота довкілля пов’язана зі ставленням людей до природи. Лише розвинуті країни готові виділяти велику суму на захист флори та фауни, та навчають майбутнє покоління бережно ставитися до навколишнього середовища.
По-перше, наша планета щодня отримує великі шрами після людської діяльності. Тому слід задуматися, та створювати умови для сортування сміття, озеленювати нашу місцевість новими насадженнями.
Прикладом з української літератури є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», у якому описується краса природи, яка має здатність заспокоїти, надавати сил та натхнення. Він закликав духовно оновитися, витіснити всі проблеми, які псують життя.
По-друге, ми не задумаємося про наслідки, ми просто хочемо жити у комфортному середовищі. Через таке халатне ставлення, ми вбиваємо свою планету промисловістю, автомобілями, глобальними лісовими пожежами, яка вже дала свої плоди – це зміна клімату.
Яскравим прикладом з життя є еко-активістка Грета Тунберг, яка вирішила виступити в ООН щодо змін клімату нашої планети, гучно стверджуючи, що ми на порозі вимирання. Вона змогла відкрити людям очі на глобальні наслідки нашої діяльності.
Отже, ми повинні збагнути, що природа – це ресурс, яка дає спокій та рівновагу у душі людини. Руйнуючи її, ми руйнуємо себе, тому нам потрібно бережно ставитися до навколишнього середовища.
Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.
Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.
Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.
Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.
Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.
Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.