ответ: 1) УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речен¬ня називають такі члени речення, які вимовляються з особливою інто-нацією і уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Ці члени речення конкретизують зміст одноіменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даю¬чи йому іншу назву; відповідають на питання: а як саме? а який саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнюю¬чою інтонацією і на письмі виділяються комами, рідше — тире.
“Внизу, за скелями, глухо шуміло море” (О. Донченко) (уточнююча
обставина — де саме внизу?).
Уточнюватися можуть і головні члени речення, і означення, і додатки, і обставини:
1) підмети:
“Ще будем жити ми- і я, і ти!” (П. Тичина);
2) присудки:
“Від вибухів у вухах шуміло — ревло, гуло і гупало» (з журн.);
3) додатки:
На уроці повторювали другорядні члени речення, зокрема
додатки,
4) прикладки:
“Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу
на папері”(І. Нечуй-Левицький);
5) означення:
“За круглим, чорного дерева столом, сиділи сухорлявий і
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький»
(Н. Рибак);
6) обставина:
“Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата”
Объяснение:
уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення
ответ: 1) УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речен¬ня називають такі члени речення, які вимовляються з особливою інто-нацією і уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Ці члени речення конкретизують зміст одноіменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даю¬чи йому іншу назву; відповідають на питання: а як саме? а який саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнюю¬чою інтонацією і на письмі виділяються комами, рідше — тире.
“Внизу, за скелями, глухо шуміло море” (О. Донченко) (уточнююча
обставина — де саме внизу?).
Уточнюватися можуть і головні члени речення, і означення, і додатки, і обставини:
1) підмети:
“Ще будем жити ми- і я, і ти!” (П. Тичина);
2) присудки:
“Від вибухів у вухах шуміло — ревло, гуло і гупало» (з журн.);
3) додатки:
На уроці повторювали другорядні члени речення, зокрема
додатки,
4) прикладки:
“Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу
на папері”(І. Нечуй-Левицький);
5) означення:
“За круглим, чорного дерева столом, сиділи сухорлявий і
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький»
(Н. Рибак);
6) обставина:
“Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата”
(Ю. Мокрієв). 2) розширюють змiст реченя
Объяснение: