Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів: Великий і День. Справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель. На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні. Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор. Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.
Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми
бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з
2 слів: Великий і День. Справді цей день є
величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус
Христос - наш Бог та покровитель.
На теренах України святкувати Великдень як
Воскресіння Христа почали ще наприкінці
перешого тисячоліття, з приходом християнства
й святкується сьогодні.
Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня
сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші
як звичайного дня просто сидять та дивляться
телевізор.
Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось
таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої
години ранку, ми прокидаємося та йдемо до
церква зі святковими кшиками, щоб посвятити
паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й
накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів.
Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати.
Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і
тато звонять своїм друзям та родичам і
організовують пікнік. Мені це дуже подобається
адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів,
братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з
ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже
класно. Я із великим-првеликим задоволенням
можу сказати, що саме Великдень - це моє
улюблене свято, який єднає нас та зближує.