І. У котрому рядку всі словосполучення є іменні?
А. Чарівний спів, зазнати невдачі, головка капусти.
Б. Рідне місто, згасає вечір, читати голосно.
В. Дзвінкий голос, рідна сестра, з блакитного неба.
2. У котрому рядку у всіх словосполученнях головне слово виражене однією частиною мови?
А. Розв’язати задачу, вивчити вірш, написати лист.
Б. Завжди з нами, тихо навкруги, зітхнув важко.
В. Західна Україна, знати історію, працювати старанно.
3. У котрому рядку у всіх словосполученнях головне слово виражене однією частиною мови?
А. Гуркіт грому, печиво з кмином, грати на роялі.
Б. Перший за чергою, п’ятий за списком, мільйон троянд.
В. Бігти підтюпцем, радісна звістка, сіяти пшеницю.
4. У котрому рядку у всіх словосполученнях б зв’язку – узгодження?
А. Чарівна розмова, лагідні зорі, вечірня година.
Б. Танцювати вальс, довга зима, слухати уважно.
В. Стара верба, водити очима, зайшов у кімнату.
5. У котрому рядку у всіх словосполученнях б зв’язку – керування?
А. Лежить земля, війнуло з поля, викопав криницю.
Б. Сивий Дніпро, приїхав давно, бігли нав В. Роздуми над твором, пробігти дистанцію, перекласти текст.
6. У котрому рядку у всіх словосполученнях б зв’язку – прилягання?
А. соловейки співають, співають голосно, чарівні мелодії.
Б. Розквітла пишно, приїхав давно, йде не поспішаючи.
В. Кілограм апельсинів, атмосферні опади, надворі стихло.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.