У першому реченні підкреслити головні та другорядні члени. виписати прикметник твердої групи. 1. Перед очима постає все, і моря, і гори, і відроги: (М. Братан
2. Усякі дерева були в саду, молоді й старі, знайомі й незнайомі, висо
й низькі. 3. Бабусине подвір'я потопало у квітах, чорнобривцях, айстра
трояндах. 4. Пробудилась українська мова, відродились батьківські сло
сад вишневий, хата, гай, криниця (В. Григоренко).
Іменник середнього роду Розклад відноситься до другого відміні і володіє закінченням -Е: Розклад-Розклади-розклад-Розклад-Розкладу-Розкладі. До речі, вельми поширена помилка - виділяти закінченням дві останні голосні, але то що добре для прикметників не завжди вірно для іменників, що і доводить схиляння слова.
Однокореневі словами виявляються: Розклад-Розписати-Писати-Письменник-Писемність-Лист.
Отже коренем слова буде морфема -ПІС-.
Далі виділимо в складі слова приставку рас, суфікс-а- від дієслова Розписати і суфікс іменника -НІ- (ний).
Отримуємо: РАС-ПІВ-А-НІ-Е (приставка-корінь-суфікс-суфікс закінчення), основа слова: РАСПІСАНІ-.
Объяснение:
ответ: Текст-розповідь, в ньому про щось розповідається, про якісь події. До такого тексту можна поставити запитання «Що відбулося?» Такий текст розкриває тісно зв'язані між собою події, явища, дії ,які відбувалися в минулому або відбуваються в теперішньому часі. Даний тип тексту представляє світ у подіях і діях.
Наприклад.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї-у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
Текст-опис, в ньому розповідається, яким є предмет. До такого тексту можна поставити запитання «Який предмет?» Опис розкриває ознаки предмета, його тимчасові характеристики чи постійні властивості, якості, стани. Найчастіше опис – це картина, що не описує події. Різновидом опису в офіційно – діловому мовленні виступає характеристика.
Наприклад.
Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилося над нами. Пухнастий сніг падає на землю.
Текст-роздум, в ньому щось доводиться або заперечується. До такого тексту можна поставити запитання «Чому таким є?» Роздум має на меті досліджувати предмети чи явища, розкрити їхні внутрішні ознаки шляхом аргументації (пояснення). Варіантом роздуму вважають визначення і пояснення, що існують у наукових текстах, у мові масової комунікації.З такими типами текстів ти зустрічаєшся у шкільних підручниках.Часто роздум складається з таких частин: основна думка, яку треба довести і обґрунтування (доведення) цієї думки за до доказів і висновок.
Наприклад.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка.
У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.Объяснение: