У поданих реченнях знайдіть дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники, позначте їх скісними рисками, виділіть кольором. Розставте пропущені розділові знаки.
1. Літак пішов на зниження і незабаром злегка підскакуючи побіг на лижах і зупинився. 2.Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючись на голі горби то ховаючись у низинах 3. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне. 4.За вікном розсипаючись котилась зоря. 5.Знітившись я стаю на поріг школи. 6.Хлюпотить у бухті мала хвиля б’ючись об броньовані тіла кораблів. 7.Я знову напружуючи сили борючись із чимось важким, що навалювалось і давило мені на голову, підводився і знову плівся далі не знаючи куди я йду. 8.Дуже важким видалось Хариті те відро з водою, бо поставивши його на землю хвилинку стояла нерухомо спершись на припічок важко дихаючи. 9.Дуби застигли схиливши могутні голови в білих снігових шапках завмерли в безнадії чекаючи з жахом ворожого удару. 10.Оповідки легенди перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих.

Кожна людина по-різному визначає мету свого існування, але мету треба мати — інакше то буде не жит-тя, а животіння.
У житті важливими є і принципи. Добре навіть, коли вони викладені для себе у щоденнику.
Одне правило має бути в кожної людини: треба прожити життя гідно, так, щоб не соромно було згадати.
Гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не розчаруватись і, не стати егоїстом, а бути правди-вим, вірним товаришем, знаходити радість у до ншим.
Заради гідності потрібно вміти просити вибачення. Визнати перед іншими свою помилку — краще, ніж хитрувати й брехати.
Треба прожити життя з гідністю, так, щоб природа, яка працювала над нашим удосконаленням, не була ображена. 

     Для того щоб жити в гармонії і злагоді з усім живим, у  першу чергу потрібно осягнути для себе зміст золотого правила моралі: "Стався до всього так, як хочеш щоб ставилися до тебе".    Не можна не захоплюватись здатністю людини пізнавати та змінювати навколишній світ, але, нажаль, все частіше дії людини завдають шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, людина висушуючи озеро, ніби нічого такого і не вчиняє, вона просто хоче звести на цьому місці будинок або посадити город, та чи замислюєється людина, що її вчинок може згубити значну частину рослин і тварин, що залежили від цієї водойми. І це непоодинокий випадок. Людина, захоплена своєю величчю і могутністю, прагне все більшого пізнання і влади над природою так, що просто сліпо переступає межу, на якій людина і все живе  знаходяться в гармонії.   Отже, для спражньої гармонії потрібно думати не тільки про себе, а й про навколишній світ, берегти його і розуміти, відчувати межу небезпеки і ніколи не перетинати їїⒶ.