У реченні Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили означення не відокремлюється, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.​

Хто, окрім тебе, любий, до схололу душу нині пробудить?

А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези. 3. Ця несподівана зустріч

зворушила всіх, особливо дітей . 4. Там, замість житечка, в теплеє літечко

терен зацвів . 5. У хліві, крім ластів’ячого гнізда під кроквою, нічого не було .

6. А тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині посеред

затоки темну непорушну гору якусь. 7. Ягід навколо, особливо дикої малини,

була сила-силенна . 8. За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не

любив .

додатки позначала ~, а слова за до яких вони приєднуються [

Объяснение:

1. Хто окрім тебе, любий, до [схололу] ~душу~ нині пробудить?

2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім ~берези~. 3. Ця [несподівана] ~зустріч~

зворушила всіх, [особливо] ~дітей~ . 4. Там замість ~житечка~ в [теплеє] ~літечко~,

терен зацвів . 5. У хліві крім [ластів’ячого] ~гнізда~ під кроквою нічого не було .

6. А тепер замість ~крила~ парусника Тоня й Віталій бачать вдалині, посеред

затоки [темну] [непорушну] ~гору~ [якусь]. 7. Ягід навколо, особливо [дикої] ~малини~,

була сила-силенна . 8. За винятком ~баби~ Оришки, малий Чіпка нікого не

любив .